Теперішня ситуація вимагає дотримуватися обережності, аби зберегти власне здоров’я та здоров’я своїх рідних. До того ж прогрес подарував нам можливість вибирати, ходити в офіс чи працювати з дому. Але в більш вільних трудових відносинах є підводні камені. Як їх обійти? І кому взагалі підходить дистанційна робота? Jobs.ua разом з експертами дають відповіді на ці питання.

Сьогодні дистанційна робота вже не рідкість. У штаті кожної третьої компанії є дистанційно працюючі співробітники. Найбільше вони затребувані в таких сферах, як продаж, бухгалтерія та фінанси, кадрова сфера, дизайн, маркетинг і реклама, проектування й IT, а також там, де не потрібно спеціальної освіти, наприклад в колл-центрах.

Здавалося б, режим home office, коли співробітник проводить в колективі тільки частину часу: день або два в тиждень, це зручно всім, однак на ділі все не так просто.

Свобода й відповідальнисть

Звільнитися від офісного рабства, заощадити час на дорогу, зменшити стрес і ризик захворіти (особливо теперішньою «чумою»), зробити життя більш гармонійним – хіба це не спокусливо? Проте більшість хто обговорює віддалену роботу на форумах, висловлюється проти вільного режиму. «Дуже розслабляюся, коли поруч немає керівництва», «я б так не зміг, самодисципліна у мене кульгає», «без контролю розпущений», – зізнаються користувачі.

Коли ми беремося поодинці виконувати завдання, ми не тільки стаємо вільніші – підвищується наша відповідальність, зауважують експерти. Для такої роботи потрібна зрілість. З іншого боку, вона ж і допомагає співробітнику ставати більш зрілим. Для багатьох перехід на віддалену роботу стає важливим кроком, який змінює усталені звички. Бажання самому вибирати, що і коли робити, – частина загального прагнення до самостійності, характерного для сучасного суспільства. Зараз для багатьох актуальна тема work-life balance, тобто пошук балансу між професійним і особистим життям. А віддалена робота як раз і дає можливість управляти своїм часом, вибирати оптимальний режим роботи і відпочинку, прислухатися до своїх життєвих ритмів.

У відриві від колективу

Половина тих, хто спробував працювати віддалено, через 2-3 роки все ж таки повертаються в офіс, говорять експерти. Одна з головних причин в тому, що їм не вистачає радощів колективного життя – ритуалів на кшталт спільних обідів, чаювань, розмов в курилці, свят, можливості поспілкуватися з цікавими людьми, що приходять в офіс.

Крім того, робоче середовище надає нам ресурс для професійного розвитку. Ми збагачуємо свій досвід і ростемо, беручи участь у спільних проектах, спостерігаючи, як працюють колеги. На віддаленій роботі цього не відбувається, там комунікація і взаємодопомога зведені до мінімуму.

Втім, для інтровертів це хороший варіант, відзначає коучі: дистанційна робота дозволяє не вибудовувати відносини, не думати про те, як себе подати, як ми виглядаємо в очах інших. Тема іміджу відсутня. Немає потреби створювати свій образ, красиво одягатися, витрачати на це час, сили і гроші.

Більшість компаній поки насторожено відноситься до віддаленої роботи. На неї йдуть швидше вимушено, наприклад, як зараз під час карантину чи в якихось інших випадках. При цьому кар'єрних перспектив у такого співробітника практично немає, запевняють експерти.

Пошук оптимального рішення

Багато співробітників хотіли б працювати в дистанційному режимі – постійно, кілька днів на тиждень або хоча б пару разів на місяць. Іноді це необхідно за сімейними обставинами. Але мало хто наважується просити про це: раптом вважатимуть «халявщиків»? Це не правильно. Потрібно вміти відстоювати свої права та інтереси, за умови, що ми впевнені в своїх силах і готові більшою мірою, ніж в офісі, взяти на себе відповідальність за виконання робочих завдань. Хороший керівник скоріше віддасть перевагу мотивованому, енергійному співробітникові на «удаленке», ніж незадоволеному, зануреного в свої проблеми співробітникові, який справно відбуває час в офісі.