Швидко і ефективно навчатися важким речам – це дуже корисна навичка. Коли ми навчимося вчитися, тоді опанувати будь-яку справу стане простіше простого. А це зробити можна і самостійно без допоміжних навчальних закладів.
У цій справі, якщо ви зважилися на самоосвіту, важливо розробити план. Він допоможе з навчання зробити проект і виконати його крок за кроком. Потім обираєте справу, якій віддаєте перевагу, але вважаєте занадто складною, і випробуєте цей план в дію. Jobs.ua пропонує скористатися таким умовним планом дій.
На початку будь-якого проекту треба обов’язково зробити попереднє дослідження. Не варто відразу хапатися за підручники або приступати до вправ. Підготовче дослідження схоже на збір валізи для довгої подорожі: правильно уклавши багаж, ви уникнете багатьох неприємностей. Ось контрольний список «необхідного» для навчання.
1. Яку тему збираєтеся вивчати і наскільки глибоко? Якщо ваша мета інструментальна (почати бізнес, отримати підвищення по службі, зробити дослідження для статті), важливо розуміти ширину і глибину занурення в предмет. Краще почати з вузькою області, яку потім можна буде розширити. Наприклад, вивчити італійську на рівні, достатньому для п'ятнадцятихвилинної бесіди на прості теми. Це набагато вужче завдання, ніж вивчення італійської мови, що має на увазі читання, письмо, вивчення історії та багато іншого.
2. Які ресурси ви збираєтеся використовувати? Ресурсами можуть бути книги, відео, курси, навчальні посібники і навіть люди, які будуть в якості наставників, тренерів та колег. Вирішіть, якою буде ваша відправна точка: «я збираюся прочитати і виконати вправи в книзі з програмування на Python для початківців» або «я збираюся попрактикуватися в малюванні». Визначте, що вам знадобиться для виконання, придбайте, візьміть напрокат, зарезервуйте інструменти до початку роботи.
3. Знайдіть відповідний приклад. Будь-якій актуальній справі чи навичці присвячені онлайн-форуми, де майстри діляться своїми методиками. Дізнайтеся, що зробили інші для освоєння потрібних вам знань чи вмінь. Так ви не пропустите щось важливе.
4. Практична діяльність. Продумайте, де і як ви зможете використовувати отриманий навик. Якщо це неможливо в повній мірі, знайдіть варіанти, що задіють навик хоча б частково.
5. Додаткові матеріали та вправи. Подумайте, які вправи чи додаткові матеріали ви можете додати до основних. Наприклад, якщо ви вивчаєте мову з репетитором, у вільний час можете дивитися фільми або слухати пісні цією мовою.
Не обов'язково виділяти на навчання цілі дні й тижні проект може бути успішним, навіть якщо не виявиться гіперінтенсивним. Але деяких тимчасових витрат він неодмінно вимагатиме, тому краще заздалегідь вирішити, скільки годин ви готові присвятити навчанню. Встановіть постійний графік, і не кидайтеся «в навчання», як тільки видасться вільний час. Звичайно, випадкові заняття краще ніж нічого, але для їх організації буде потрібно більше самодисципліни. Визначте тривалість вашого проекту. Віддавайте перевагу коротким зобов'язаннями: проект на місяць менше залежить від несподіваних змін і ослаблення мотивації, ніж річний.
Вже вчитеся по плану, але щось іде не так, як ви очікували. Не біда. Жоден з придуманих варіантів не може бути досконалим, і результат ваших зусиль в будь-якому випадку буде далекий від ідеалу. Може здатися, що ви забуваєте вже освоєне або запам'ятовуєте, не розуміючи прочитаного. Все нормально. Відчувши, що результат далекий від ідеалу, ви зможете знайти і внести в план потрібні зміни. Ось питання, які треба поставити собі, щоб визначити, чи не віддаляється ви від ідеалу.
Фокусування. Я зосереджений, коли займаюся, або часто відволікаюся? Чи доводиться мені пропускати або відкладати заняття? Наскільки гостра моя увага? Можливо треба більше концентрації?
Цілеспрямованість. Формую я навичку так, як маю намір її використовувати? Як перенести впізнане в реальне життя? Що обмежує мою швидкість й уповільнює прогрес? Закріплення. Чи є у мене якийсь спосіб самоперевірки, або я просто припускаю, що все запам'ятав? Чи отримую я чесні відгуки про свою роботу або намагаюся уникнути критики? Чи знаю я, що освоїв добре, а що – ні? Що я роблю, щоб інформація зберігалася в пам'яті довше?
Інтуїція. Чи глибоко я розумію те, що вивчаю, чи просто визубрюю? Чи не тупцюю я на одному місці? Можливо потрібно пробувати нові підходи, щоб досягти мети? Як вийти за рамки оволодіння основами?
Після завершення проекту або під час паузи витратьте трохи часу на аналіз. Що було правильно? Що пішло не так? Що треба зробити наступного разу, щоб не повторити колишніх помилок? Аналізувати слід і вдалі проекти, і ті, які не виправдали ваших сподівань. Мета такого навчання, як і будь-якої самоосвіти, полягає не тільки у вивченні одного предмета, а й у поліпшенні загального процесу навчання. Кожен проект можна доопрацювати, щоб поліпшити наступний за ним.
Якщо не почати використовувати навик або знання на практиці, вони, швидше за все, швидко загубляться. Як ви збираєтеся використовувати отриманий навик? Визначтеся з цим відразу після закінчення навчання і бігом «на практику», щоб закріпити й вдосконалити нові знання.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?