Коли спалах коронавірусу піде на спад і скасують карантинні заходи, ми всі повернемося до звичайного життя, більшість з нас з головою зануряться в роботу (деякі й зараз так працюють). Оскільки ми живемо в такий час, коли всі прагнуть починати трудовий день раніше, закінчувати пізніше, використовувати для роботи будь-яку вільну хвилину. Навіть закінчивши роботу, дуже часто думками ми все ще працюємо. Підприємці та фрілансери не виняток. Автори книги «Не втрачайте розум через роботу», співзасновники компанії Basecamp Джейсон Фрайд і Девід Хайнемайер Хенссон кажуть: «Вісім годин на день достатньо!». Jobs.ua пропонує своїм читачам дізнатися, як автори книги пояснюють брак часу і що радять з цим робити.

Міф про передовиків

Багато хто вважає, що можна працювати краще за всіх, і прирівнюють трудову етику до понаднормової роботи. Але насправді висока трудова етика – не готовність за першим покликом працювати, скільки накажуть. Це вміння тримати слово, працювати весь день, поважати себе, рідних і близьких, не витрачати час даремно і не створювати людям зайвих турбот. Дотримуватися трудового етику – значить бути надійним співробітником, на якого можна розраховувати і з яким приємно працювати. Як же не стати загнаним конем, і виділитися, привернувши до себе увагу?

Порада. Пам'ятайте, що вперед виходять обдаровані, щасливі, які опинилися в потрібному місці в потрібний час. Ті, хто вміє знаходити спільну мову з оточуючими, продати ідею, мотивувати, захопити. Вони розуміють, що має значення, а що ні, в будь-якій ситуації здатні бачити деталі й загальну картину та користуватися влучним моментом. І ще володіють багатьма іншими якостями, необхідними в роботі.

Щоденні «витрати»

Сорокагодинний тиждень складається з восьмигодинних робочих днів. Що таке вісім годин? Взагалі-то чимало. Ось страшна правда: більшість людей працюють не вісім годин на день, а приблизно дві. Решту часу з'їдають зустрічі, телеконференції та інші відволікаючі фактори.

Порада. Якщо за сорокагодинний робочий тиждень ви не встигаєте зробити все, що вважаєте за потрібне, вчіться фільтрувати справи, а не сидіти над ними до ночі. Багато що з того, що, на думку співробітників, вони повинні зробити, насправді необов'язково. Це особистий вибір, до того ж не завжди правильний. Треба не додавати години, а менше витрачати їх на всілякі дурниці. Берегти час, а не підвищувати продуктивність.

Цінність часу

Подумайте: з чого складається ваш середньостатистичний робочий час? Швидше за все, він приблизно такий: 25 хвилин на телефонний дзвінок, потім на 10 хвилин переключив вашу увагу колега, і тільки п'ять хвилин вдалося присвятити безпосереднім обов'язкам до того, як вас втягнули в сторонню, взагалі-то, розмову. Потім ще п'ять хвилин можна займатися справою. Робота в такому режимі веде до стресу: ми стаємо збудженими й дратівливими.

Порада. Поміркуйте над тим, як проходять ваші робочі години. Якщо вони дробові, то через кого чи через що? Вам хтось заважає чи, можливо, ви самі себе відволікаєте? Що можна змінити? Над скількома завданнями ви працюєте протягом окремо взятої години? Не «швиденько одне-друге-третє», а дійсно щось одне кілька годин, а краще весь день?

Продуктивність чи ефективність?

Всі прагнуть працювати продуктивніше. Парадокс в тому, що немає сенсу намагатися вмістити певну кількість «одиниць роботи» в якийсь відрізок часу або втиснути більше в менше. У гонитві за продуктивністю, багато хто намагається безперервно щось робити. Заповнювати дією кожен момент. А справи ніколи не закінчуються. Керівники компанії Basecamp вважають, що набагато краще зосередитися на ефективності. Зрозуміти, ні що потрібно зробити, а чого можна не робити.

Порада. Суть в тому, щоб вивільнити більше часу на життя крім роботи. На захоплення або спілкування з сім'єю та друзями. Або просто на неробство. Якщо у вас робота займає дві години на день, зупиніться на цьому. Не додавайте ще п'ять, щоб зайняти голову або відчувати себе продуктивним. Не робіть те, чого робити не варто, – ось відмінний спосіб провести час!

Іноді працювати більше восьми годин і затримуватися на роботі все ж доводиться. Бувають позаштатні ситуації, знакові проекти або настрій, коли хочеться переробити тисячу справ. Але ж це трапляється нечасто. У більшості випадків ми самі заганяємо себе в кут. Можливо, не треба цього робити?