Зненавидіти те, що ви робите, можна з багатьох причин. Наприклад, це може бути пов’язано з віковими змінами в організмі, коли після тридцяти п’яти, а то й після тридцяти настає криза середнього віку. І тоді людина все частіше замислюється над питанням «Навіщо, власне, я роблю те, що роблю?» В такий момент той, хто ставить це питання, може зрозуміти, що його на цій посаді та в цій компанії, в принципі, нічого не тримає.

Зрештою, можуть інші причини віднайтися, через які ви збагнете, що посадові обов’язки давно стали нецікавими та прісними, а ненавидіти свою роботу вже перетворилося в звичайну буденність. Давайте розглянемо детальніше ці та інші причини, чому так стається, і поміркуємо, що робити, якщо ненавидиш свою роботу.

Знижуйте рівень стресу

Про стрес уже стільки написано, що ще раз розписувати, як і хто і чому піддається надмірним навантаженням, які призводять до стресу – це тільки забирати даремно ваш час. Бо всі ми добре знаємо, коли «горить» дедлайн – тут, хоч-не-хоч, а понервуєшся. Але подібні «стресові заїзди» по закуткам нашої центральної нервової системи зовсім не зашкодять, якщо потрапляють в наш організм невеликими дозованими порціями. Але коли ви дійсно відчуваєте, що рівень стресу на роботі зашкалює – тут уже потрібно зупинитися, взяти паузу, вийти на свіже повітря та обміркувати цю ситуацію. Якщо ви пристойно отримуєте за свою роботу, але вона приносить вам надто багато стресу, тут два шляхи: або зменшити робоче навантаження або прокачувати у собі стресостійкість. Обливайтесь холодною водою, медитуйте, бігайте вранці, щоб приходити «зарядженим» на роботу – коротше, випробовуйте усі засоби, і зупиняйтеся на тих, які підходять найкраще саме вам.

Баланс між роботою і життям

Усіх грошей світу не заробиш, але якщо пропонують ще один «грошовий» проект, складно відмовитися від такої спокуси, чи не так? Зрештою, не зробите цю роботу ви, зробить хтось інший. І от уже ви, мотивуючи це турботою про сім’ю та майбутнє, закидаєте собі на плечі ще одну ношу. Баланс між роботою і життям дає тріщину, а що робити, коли життя дало тріщину? Кияни вам розкажуть, куди переїжджати, а якщо серйозно, то не забувайте – тріщина з часом може перетворитися на провалля. Не допустіть цього.

І навіть якщо ви дуже любите свою роботу, навіть якщо вона вся така творча і з усіх сторін сприяє вашому самовираженню – повірте, навіть найулюбленішу роботу можна зненавидіти, якщо віддавати їй усі сили і час. Вигорання наздожене вас рано чи пізно. А це дуже неприємна річ – хто переживав подібне, той знає, що наслідки бувають катастрофічними, адже «летять» дедлайни, все робиться через силу (хештег «не_можу_уже_це_терпіти»), зникає апетит… Як бонус – хронічне невисипання і втома стають постійними супутниками… гадаємо, продовжувати не треба. Коли порушується баланс між роботою і життям, порушується все. Тоді не варто дивуватися, що з’являється ненависть до своєї роботи.

Криза середнього віку

Після тридцяти наступає період переосмислення прожитого життя. Торкається це переосмислення і роботи. І якщо ви не бачите сенсу в тому, що робите, не відчуваєте задоволення від роботи (навіть якщо при цьому отримуєте пристойні гроші) – все це може стати причиною того, що зненавидите свою роботу. Ще одна причина, яка теж частково випливає з кризи середнього віку – багато українців, яким за сорок - сорок п’ять, починають «костеніти», бо чомусь вирішують, що змінювати професію пізно, що розпочинати нові справи – це прерогатива молодих людей. Звісно, це тільки хибні уявлення і стереотипи, які випливають із власної невпевненості та безсилля. Насправді можна почати будь-яку справу і досягнути в ній успіхів (чи просто знайти віддушину). Станьте тим Магометом, образно висловлюючись, який сам іде до гори і не чекає, поки вона прийде до нього.

А ще подумайте над тим, які переваги має зріла людина: досвід, впевненість у вирішенні певних питань, бо проходила це вже багато разів, зв’язки і знання своєї справи. А якщо навчилися однієї справи – навчитеся й іншої, нехай і не так швидко, як це можуть робити молоді люди. А як навчити мозок не лінуватися, читайте в цій статті.

Серед інших причин, які спонукають нас ненавидіти свої посадові обов’язки – це неприйняття в колективі, недооцінка ваших зусиль та умінь начальством і колегами, а також проблеми із самореалізацією. І коли ці проблеми не вирішуються з роками, вони в один момент боляче вдарять по вас.

Що ж робити?

Всі ці проблеми – невміння впоратися зі стресом, злісне порушення балансу між роботою та особистим життям – їх можна спробувати вирішити самотужки, або звернутися за допомогою до спеціаліста, який «пропрацює» ці ситуації разом із вами і дасть вам зрозуміти, де криється коріння проблеми і як її вирішувати.

Самотужки – означає багато саморефлексії, вивчення психології і вміння застосувати ці знання на собі. Психологія – це дуже цікаво, і якщо ви ближче познайомитеся з усім тим пластом знань, який вона пропонує, ви зможете збагнути багато речей про себе. Причому – без допомоги спеціаліста. Але це довший і значно важчий шлях, ніж похід до спеціаліста, який/яка знає перевірені методики і вміє їх використовувати на практиці. Так, послуги досвідченого фахівця коштують недешево, але це значно легший і швидший шлях до мети. Обирати вам.

Як можна ще спробувати вплинути на ситуацію? Розпочніть власну справу, нехай це буде в якості хобі. Хотіли стати дизайнеркою одягу в дитинстві? Спробуйте створити щось своє, спробуйте вдихнути життя у ваш звичний гардероб. Чи хотіли почати малювати, але все ніяк не «доходили» руки? А чому досі не розпочали? Відкладаєте «на потім», чекаєте зручної нагоди? Знаєте, з таким підходом цього ніколи не станеться. І коли зникає бажання радувати себе такими дрібницями (хоча насправді зовсім не дрібницями) – тоді зненавидиш і найулюбленішу роботу.

Так, існує ще один шлях – нічого не робити та сподіватися, що все якось втрясеться, якось владнається. Чи може так трапитися? Так, може, але малоймовірно. В будь-якому випадку, якщо відчуваєте, що починаєте ненавидіти свої робочі обов’язки – збавте бодай трохи темп, візьміть паузу і спробуйте оцінити те, що ви робите, з віддаленої перспективи (з відстані в десять чи двадцять років).

«Те, що я роблю – я робитиму це через десять років?.. А через двадцять?..», «Чи можу я розвиватися у своїй майстерності безкінечно? Чи не набридне це мені згодом?..», «А як щодо кар’єри? Де я хочу опинитися через десять і двадцять років?..» – ці та інші питання назріли, якщо виконання щоденних робочих обов’язків почало вас гнітити. Як не крути, щось робити у житті потрібно – а, значить, потрібно робити це з вигодою для себе. Погоджуєтеся? Чи вважаєте, що це надто егоїстично? Тоді поміркуйте над цим – перш ніж допомагати іншим, допоможіть спершу собі.

Так, допоможіть спершу собі – своєму тілу, думкам, психологічному стану. І тоді з’явиться імовірність, що відповіді на питання «Що робити, якщо ненавидиш свою роботу?» знайдуться самі собою.

Ось такі поради, що робити, якщо ненавидиш свою роботу. Так, ми не розглядали варіант – звільнитися і шукати іншу. Але мова йшла саме про ситуації, коли ви маєте вагому причину, щоб не іти з роботи – вона дає можливість пристойно заробляти або вигідна ще з якоїсь причини. Але зміна сфери діяльності, навіть в тій самій компанії, у якій працюєте – теж один з варіантів виходу з ситуації. Якщо ви розумієте, що усі інші варіанти вас не влаштовують.