В нашому суспільстві прийнято ставити знак рівності між трудоголізмом і пристрастю до роботи. Але ці поняття геть не тотожні. Трудоголізм небезпечний по своїй суті, а пристрасть до роботи – ні. Розглянемо з Jobs.ua, в чому відмінності між цими поняттями.
Трудоголізм, як і будь-який інший «-ізм», це стан залежності. В нашому випадку – це залежність від роботи, що позначається нав’язливим бажанням працювати. На відміну від пристрасті до роботи, трудоголізм негативно впливає на людину в усіх можливих аспектах: фізично, психологічно, соціально. Він має подібність до інших форм залежності за характерними ознаками: людина стає тривожною, бо відчуває, що щось не так, мислення трудоголіка спотворюється, бо він зациклений на своїй роботі, і через це зациклення може проявлятися обсесивно-компульсивний синдром, тривожні розлади або навіть клінічна депресія.
Розглянемо психологічні аспекти появи трудоголізму.
Трудоголікам може видаватися, що постійне перевантаження себе роботою не несе жодної небезпеки, але це, на жаль, помилкове судження. Виокремимо ризики трудоголізму для фізичного і психічного здоров’я:
Найкраща робота – це монетизоване хобі. Але важливо, щоб робота не займала весь життєвий простір. Важливо жити і працювати, а не працювати і ще раз працювати. В тому й полягає різниця між трудоголізмом і пристрастю до роботи, що в другому випадку людина чітко проводить межі між роботою і відпочинком, роботою і проведенням часу з дорогими людьми.
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».