Вважаєте себе талановитим і далекоглядним керівником? Тоді перевірте себе, чи не припускаєтеся ви помилок в управлінні, наведених нижче.
Для досягнення успіху недостатньо найняти на роботу талановитих і амбітних працівників. Потрібно ще навчитися грамотно керувати їхньою діяльністю. Але це не означає, що ви повинні давати їм тільки готові рішення. Це не лише пригнічуватиме їхню ініціативу, а й мотивуватиме найбільш талановитих з них шукати нове місце роботи. А менш ініціативні звикнуть до того, що на всі їхні питання і проблеми ви даватимете готові інструкції до виконання. Виникає питання – як тоді поводитися керівнику?
Введіть в практику наступну модель поведінки. Кожного разу, коли підлеглі звертатимуться до вас зі своєю проблемою, ставте їм зустрічні питання: «А як ти вважаєш?.. Як би ти вчинив/вчинила в цій ситуації?» Звісно, це не означає, що вони запропонують краще рішення, ніж ваше. Але повторення таких ситуацій спонукатиме підлеглих до кращого вирішення робочих ситуацій. А якщо їхні ідеї виявляться кращими, ваше схвалення мотивуватиме їх працювати старанніше, бо реалізовувати власну ідею звучить набагато привабливіше. З часом найбільш тямущі працівники стануть більш самостійними в прийнятті рішень. Чудово, це саме те, що потрібно.
Ви припускаєтеся помилки, якщо не вимагаєте планування роботи від працівників. Тим паче, якщо у вашому підпорядкуванні не декілька працівників, а в рази більше. Навіщо це потрібно? Планування своєї роботи дисциплінує працівників і змушує їх виконувати завдання вчасно. Вам як керівнику лишається підкорегувати їхнє планування і, звісно, схвалити.
Які ще переваги тут можемо виділити? Зниження часу на щоденну перевірку їхнього прогресу – це перше; друге, такий підхід до своєї діяльності змушуватиме ваших підлеглих ефективніше планувати свою діяльність. І, відповідно, ефективніше працювати.
Не будьте одним з тих керівників, які вважають, що вся їхня діяльність полягає в тому, щоб завантажувати підлеглих будь-якою роботою, аби лиш не скучали. І чимало керівників настільки захоплюються цією справою, що забувають про свою найголовнішу роль – направляти до певної цілі. Ставити мету і досягати її, а не шпигувати за працівниками, хто байдикує, а хто ні. До речі, за цими ознаками легко відрізнити професійного керівника від дилетанта. Зрештою, в таких дрібницях і криється професіоналізм керівника. Портал з працевлаштування і пошуку роботи Jobs.ua нагадує, що керівнику недостатньо вивести «свій корабель в море можливостей». Важливо також визначити пункт призначення і спрямувати своїх підлеглих до нього. Тільки так можна успішно досягати довгострокових цілей компанії.
А як вважаєте ви? Яких ще помилок припускаються керівники стосовно підлеглих?
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?