Поява нових інді-ігор час від часу викликає справжній ажіотаж в середовищі геймерів. Це зумовлено тим, що геймери цінують розробки незалежних студій за їхню «родзинку» і той вайб, який не завжди зустрінеш в комерційних багатомільйонних проєктах найвідоміших студій.

Ігри цікаво не лише грати, а й розробляти. Вас приваблює сфера геймдеву, хочете спробувати себе в розробці комп’ютерних чи мобільних ігор? Давайте поговоримо на цікаву тему, а саме з чого розпочати в геймдеві новачку.

Обираємо ігровий рушій

Розробка ігор — це процес, що поєднує творчий підхід, логіку і технічні навички. І перший крок, який доведеться зробити новачку — обрати інструмент, з яким надалі працюватимете при створенні ігор. І цей інструмент — ігровий рушій.

Ігрові рушії (game engine) — це спеціалізоване ПЗ для створення ігор з готовою фізикою, рендерингом і навіть шаблонами для спрощення процесу розробки. Наведемо основні сучасні ігрові рушії:

• Unreal Engine. Загальноприйнятий стандарт для 3D ігор з інтенсивною графікою і важким рендерингом (створення складних деталізованих зображень 3D-моделей, потребує обчислювальних потужностей і часу). Вивчайте С++, щоб комфортно працювати з Unreal Engine. Підійде досвідченим розробникам, новачкам доведеться нелегко;
• Unity. Найпопулярніший рушій, чудово підійде для розробки 2D і 3D ігор. Язик програмування — С#. Новачкам може видатися заскладним, хоча цей рушій — ідеальний варіант для створення ігор будь-якого масштабу, від інді-проєктів до багатомільйонних видовищних шутерів;
• GameMaker Studio. Простий інтуїтивний рушій, ідеально підійде початківцям. Щоправда, вам буде доступна лише розробка 2D ігор. GameMaker Studio створений на мові GML (щось середнє між JavaScript і C++). Що суттєво спростить розробку, так це те, що код прив’язується до ігрових об’єктів;
• RPG Maker. Чудово підійде для створення класичних рольових ігор (RPG) з покроковими боями і великою кількістю діалогів. Для опанування знадобляться мінімальні навички програмування (мова Ruby чи JavaScript залежно від версії рушія);
• Ren’Py. Для візуальних новел кращого рішення годі шукати. Використовує Python, хоча для створення візуальних новел розробнику надається так звана система вузлів, яка новачку може видатися складною для розуміння;
• Godot. Безкоштовний рушій з відкритим кодом, стрімко набуває популярності. Підійде для розробки як 2D, так і 3D ігор. Використовує мову програмування GDScript, яка чимось нагадує Python. Складніший за GameMaker Studio, але в певних моментах гнучкіший.

То який ігровий рушій обрати новачку? Не бійтеся експериментувати, спробуйте декілька. Так ви зрозумієте, що саме вам потрібно.

Інтегроване середовище розробки (IDE)

Окрім ігрового рушія, існує інший варіант розпочати свій шлях у геймдеві. Але цей варіант влаштує лише досвідчених програмістів, бо гра в такому разі розробляється з нуля, без рушія, в редакторі коду на кшталт Visual Studio Code. Звичайно, для 80% новачків у геймдеві він не підійде, бо вимагає глибоких знань у програмуванні.

Уникайте пастки «туторіального пекла»

Якими простими та інтуїтивними не були б деякі рушії, програмування було і залишається основою для розробки ігрових світів. Без розуміння коду неможливо реалізувати свої ідеї, тому в програмування доведеться зануритися. Але уникайте пастки «Tutorial Hell», коли новачок копіює код з відео, вважаючи, що навчився програмувати.

Щоб краще розуміти код, ставте питання до кожного рядка. «Як працює ця перемінна? А ця функція?..» Якщо не розумієте, звертайтеся за роз’ясненням до документації.

Що таке документація? Кожен рушій і мова програмування мають офіційну документацію, яка детально роз’яснює всі можливі нюанси функцій, перемінних і особливості їхнього застосування. Читайте, вивчайте і практикуйтеся. Багато практикуйтеся. Використовуйте також ШІ для навчання, просіть його роз’яснити той чи інший рядок коду.

Створення арту

Чи варто тратити багато часу на створення арту? В перших іграх — навряд чи. Краще зосередитися на розробці, щоб витратити час на програмування і дизайн механік. Та й існують, зрештою, безкоштовні ассети, які дадуть змогу зосередитися на розробці, а не продумуванні арту.

Де брати ассети? Тут є кілька варіантів: звернутися до відповідних бібліотек (прим., OpenGameArt), до моделей ассетів конкретного ігрового рушія чи навіть пошукати у туторіалах, які частенько містять корисні посилання під відео.

Все-таки хочете спробувати самостійно попрацювати над артом? Спробуйте інструменти Aseprite чи Piskel. Aseprite коштує 20 доларів, Piskel — безкоштовна альтернатива, яка має обмежений функціонал, але добре підходить для знайомства з піксель-артом.

Де брати музику і саунд-дизайн?

Знову ж таки, витрачати час на ці речі на початковому етапі опанування геймдеву не треба. Де ж тоді взяти готові звуки й музику?

Зазирніть на Freesound.org, щоб підібрати безкоштовні звукові ефекти. Непоганий вибір пропонують ассет-store unity, godot та itch.io. Для самостійного створення музики зверніть увагу на BeepBox, LMMS чи FL Studio. Перші дві програми підійдуть новачкам, а FL Studio — це професійна програма звукового дизайну, потужна і функціональна, але дорога і складна для початківців.

Як організувати роботу?

В розробці ігор, як і будь-якій іншій діяльності, не обійтися без структурування ідей і задач. Щоб організувати роботу, скористайтеся такими інструментами як Microsoft OneNote чи безкоштовними альтернативами на зразок Notion, Trello, ClickUp.

Щоденник прогресу стане важливим доповненням до органайзерів. Записуйте щоденні досягнення («Завершив розробку рівня», «Доробив анімацію»), щоб відстежувати прогрес і підтримувати мотивацію.

Щоб набратися цікавого досвіду, спробуйте свої сили в геймджемах. Ці заходи стануть цінним джерелом досвіду для будь-якого геймдева, не лише новачка, бо за 1-7 днів створюється гра на певну тематику. Практикуйтеся і отримуйте зворотній зв’язок, адже без якісних фідбеків складно самотужки виявити недоліки гри, щоб потім їх усунути.

Експериментуйте, не бійтеся помилятися, і ваша перша гра невдовзі стане реальністю. Успіхів!