В якій чудовій компанії та колективі ви б не працювали, рано чи пізно багатьом працівникам доводиться зіткнутися з наступною ситуацією. Ви працювали з колегою пліч-о-пліч багато років, подружилися в офісі та за його межами, але потім стається ось що: вашого друга-колегу підвищують, і тепер він стане вашим начальником. А коли людина переходить в іншу категорію працівників, порушуються всі усталені доти зв’язки між колегами. Крім того, це важко психологічно – усвідомлювати, що підвищили його, а не вас. Що тепер він буде начальником, матиме більше влади і більшу зарплату, а не ви. Як впоратися з такими неприємними відчуттями? Давайте з’ясуємо.
На жаль, змінюється все. І для нього, і для вас. Адже як зазвичай влаштовано в більшості робочих колективів у світі: члени колективу відчувають себе групою людей, які є далекими від керівництва. В них можуть бути свої секрети від начальства, свої таємниці, невідомі тій людині, яка перебуває на кар’єрній драбині посадою вище. І такі моменти об’єднують людей. А коли той, хто був одним із «них», стає «тим, іншим» – тим, хто керує – то й ставлення до нього зміниться. Можливо, хтось із його колег навіть відчуватиме себе зрадженим. Або обдуреним. І незрозуміло, який варіант тут кращий, а який – гірший.
Найчастіше такі випадки трапляються в ситуаціях, коли двоє колег розпочинають свій кар’єрний шлях одночасно, і з однієї позиції. І якщо у вас схожа ситуація, подумайте про те, чи будете ви готовими до того, що вашого друга-колегу можуть підвищити першим. Бо якщо ви не готові до такого розвитку подій, в результаті будете почуватися скривдженим та обділеним. Такі негативні відчуття відштовхують дружбу, стосунки між двома людьми перетворяться на більш формальні та робочі.
Тим людям, у кого траплялася подібна ситуація, добре відомі ті неприємні відчуття, які беруть гору в перші дні після такої новини. «А чому він, а не я? А де я недоопрацював?.. а якщо це не так і справа не в мені, якщо це він вислуживався перед начальством і здобув підвищення, а я не здатен на таке? А мені взагалі місце в такій компанії?» Ці та багато інших думок можуть добряче вимотати вас зсередини. Зрозуміло, в чому криється їхня небезпека. Дивлячись із образою на колишнього колегу, та з яким перебував у дружніх стосунках, можна віддалитися від цієї людини. При цьому ще й не на жарт розізлитися, і так, що на роки. Чи трапляється таке в реальному житті? Звичайно, і набагато частіше, ніж ми схильні вважати. А в такій ситуації важко говорити про плідну співпрацю новопризначеного начальства з екс-колегами.
Можна, і навіть треба. Пояснюємо, чому. Думаючи про підвищення колеги з негативного боку, легко «натворити» таких справ, що потім роками доведеться давати всьому цьому раду. Можна піти іншим шляхом. Спробуйте відчути за свого екс-колегу, за його досягнення… радість. Спробуйте закріпити це почуття, щоб воно справді було щирим і щоб ваш екс-колега не дивився на ваше обличчя і розумів, що це фальшива посмішка, а не справжня. Як це зробити? Подумайте про ті перспективи, які принесе підвищення колишнього колеги. І нехай ви задоволені не так через те, що він досяг нового щабля успіху на своєму кар’єрному шляху, а через ті переваги, які його підвищення може принести саме вам.
Про які переваги йдеться? Наприклад, вивільняться певні проєкти, які ви зможете взяти собі. Можливо, вам перейде частина його клієнтської бази, бо на посаді начальника відділом (як приклад) він вже не зможе повноцінно займатися колишніми обов’язками. Можливо, ще якісь додаткові плюси будуть присутні конкретно у вашій ситуації. Подумайте про плюси, які дають вам нові обставини, і обов’язково їх відшукаєте.
Гаразд, із спробами зображати щиру посмішку розібралися. Як ще можна реагувати на підвищення людини, з якою багато років пропрацювали в одному кабінеті? Це особливо актуально в контексті того, чи вдасться зберегти дружбу з такою людиною чи ні. Так, це можливо, дружбу зберегти можна. Але будьте готові до того, що деякі аспекти цієї дружби зміняться. Особливо ті, які пов’язані з роботою, адже у колишнього колеги з’явиться нове коло спілкування, якому він буде приділяти дедалі більше часу. Відтак, на спілкування з вами залишатиметься менше часу.
Зрозуміло, в такій ситуації цілком природньо відчувати ревнощі. Принаймні, намагайтеся їх не показувати, тримайте при собі. Звичайно, це коштує зусиль, але ваш екс-колега теж не повинен почуватися винним. Нова посада має мотивувати його на досягнення нових цілей, а не на уникнення спілкування із своїми підлеглими, серед яких будете й ви.
Ось так не потрібно думати в жодному разі. Це найкращий спосіб, щоб раз за разом ставити свого друга дефіс колишнього колегу в незручне становище. Зловживати своєю дружбою заради отримання вигоди на робочому місці – це неетично, як і неетично просити свого друга-боса йти вам на постійні уступки. Звичайно, в якихось питаннях цілком допустимо, щоб він допоміг вам, але це не означає, що якщо мій друг – начальник, я можу робити все що захочу. Ось так точно не потрібно поводитися.
Не потрібно постійно хизуватися своїми зв’язками з начальством. Виставляючи напоказ вашу дружбу з начальством, ви нівелюєте себе як фахівця. Краще проявіть свій власний професіоналізм, а професіоналізм, зокрема, полягає у тому, щоб підмічати свої слабкі сторони і працювати над ними. Бо якщо ваш колега обійшов вас на кар’єрних віражах, значить, в чомусь він виявився кращим за вас. Але не варто засмучуватися, краще дійте: підтягніть свої знання, опануйте новий робочий інструмент чи технологію, і наступного разу вже вас підвищать. Звичайно, якщо ви працюєте у компанії, в якій цінують відповідальних працівників, які прагнуть не лише працювати, а й розвиватися і досліджувати нові горизонти.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?