Видатні люди минулого як тільки не прагнули позбавитись лінощів. Віктор Гюго, приміром, підстригав себе так нездало, щоб зникала бодай найменша спокуса вийти на вулицю (бо ці письменницькі прогулянки могли закінчитись далеко за північ); Наполеон суворо регламентував свій день і спав по чотири години, а композитор Бетховен намагався стимулювати продуктивну діяльність, обливаючись крижаною водою. В одній із попередніх статей Jobs.ua писали про те, на що здатен наш мозок. А зараз спробуємо з’ясувати, як змусити мозок не лінуватися.
Мозок сучасної людини не встигає за тими швидкими змінами, які відбулися в людському суспільстві за останні кілька сотень років. Адже змінилося буквально все… але не для нашого мозку. Вірніше, не для його лімбічної системи, яка відповідає за найдавніше і найістотніше для нашого виживання – наші інстинкти.
На противагу лімбічній системі, за усвідомлену діяльність відповідає неокортекс. А оскільки усвідомлена діяльність – вважайте, наші щоденні робочі обов’язки – потребує чималих енергозатрат, мозок надає перевагу… лінощам. Чому? Бо йому так добре – не потрібно витрачати багато енергії, а наш мозок любить, коли все відбувається в енергоекономному режимі. Скільки цивілізацій та історичних епох змінилися за останні тисячоліття, але наш мозок так само найперше піклується про наше виживання і базові потреби, хоча ми давно живемо не в джунглях і навіть не в глинобитних хатинках. Тому в битві «лімбічна система проти неокортексу» перемагають інстинкти, і от ми вкотре ідемо до холодильника, відкладаючи похід в зал на «вічне завтра».
То як змусити мозок не лінуватися, що оте «вічне завтра» нарешті настало?
Суть в тому, щоб взяти лімбічну систему під контроль (бодай трохи, гаразд), і висунути на перший план усвідомлену діяльність, тобто всіма силами розвивати неокортекс. Легко сказати – важко зробити, чи не так? Але у цій «важкості» – свій смак перемоги, бо те, що дається легко, не так цінується, як те, що здобули наполегливою працею. Отже, основні шляхи, як подолати свої вічні лінощі:
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».