Адаптація на новому місці роботи в будь-який час супроводжується труднощами. Ще складніше адаптуватися та пристосовуватися до нового місця роботи у кризових обставинах чи під час війни. По-перше, більшість компаній перейшли повністю на дистанційний формат роботи, що подекуди ускладнює комунікацію і порозуміння. По-друге, адаптація криється більше не в фізичному місці, а в налагодженні та пристосуванні до командної роботи, комунікацій та прояву активностей.
Що ж робити, щоб пришвидшити адаптацію та зробити її менш нервовою та без додаткового емоційного тиску? Відповідаємо сьогодні на Jobs.ua.
Наразі для будь-якого спеціаліста важливим є утримання власних внутрішніх опор. А це значить уміти прислуховуватись до себе, своїх інтересів, бажань, почуттів, потреб. Тому іноді дуже важливо зупинятися час від часу, щоб побути наодинці і визначитись із подальшим курсом. Швидкій адаптації сприяють наступні дієві поради, якими ви завжди можете скористатися.
Познайомтесь із основними документами компанії, за якими вам доведеться співпрацювати. Сюди можна віднести як договір про співпрацю, так і устав чи правила компанії, так і ваші посадові інструкції. Всі вони націлені оптимізувати вашу роботу та систематизувати її. Вони здатні значно спростити вашу роботу та заздалегідь позбавить зайвих посадових та корпоративних питань.
Намагайтесь допомагати іншим і самі не соромтесь просити про допомогу. Цілком логічно і не соромно на початку роботи в новій комнаді визнати, що ви чогось не знаєте і напрацюєте ці навички, ніж потім, коли виявиться, що ви не впорались із завданням чи підвели всю команду.
Відшукайте власний комфортний для вас темп роботи. Такий, де ви не будете в поспіхах робити помилки, але й такий, де ви будете вкладатися в дедлайни. Можливо саме зараз цілком достатньо буде виконувати свою роботу, проте з кожним днем ви можете напрацьовувати темп швидше, беручи більші за обсягом завдання.
Якщо ви хочете пришвидшити процес адаптації, то радимо вам взяти в корисну звичку планування вашої роботи. Це допоможе вам дотримуватись і тайм менеджменту, і дедлайнів. Навіть якщо у вас гнучкий графік роботи, намагайтесь в перші дні чи навіть тижні роботи бути на зв’язку з роботодавцем, керівництвом чи співробітниками, поки повністю не ввійдете в курс справи.
Намагайтесь максимально бути залученими в життя компанії. Якщо ваша робота дистанційна чи, якщо ви відвідуєте офіс, цікавтесь чим ви можете бути корисним, долучайтесь до корпоративів, волонтерських допомог чи ініціатив. Все це об’єднує людей, а для вас це практична можливість познайомитись з колективом і його життям ближче.
Поважайте чужі кордони й відстоюйте з гідністю свої. Те, що ви новенький, зовсім не дає іншим права нагромаджувати вас зайвими справами чи завданнями, які не відносяться до ваших посадових інструкцій. Намагайтесь і ви не насаджувати надмірно свою компанію чи допомогу тим, хто вас про це не питав.
Швидкої й успішної вам адаптації на новому робочому місці!
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?