Людям, які ніколи не займалися фітнесом, важко зрозуміти, які переваги дає такий стиль життя. Стреси і складні ситуації в житті значно легше долати, коли психічне і фізичне здоров’я в нормі. Ці речі напряму пов’язані, і тренування у вільний від робочий час позитивно впливають на стан психіки. А, значить, і на працездатність та бадьорість всього організму.
Фізична рухливість позитивно впливає на усі важливі системи організму, в тому числі і на гормональну. В людей, які тренуються, посилюється секреція гормонів, стабілізуються обмінні процеси – навіть сон нормалізується. І якщо ви погано висипаєтеся, зверніть увагу на помірні заняття спортом. Тут велике значення відіграє «хімія мозку». Мільйони років пішли на те, щоб сформувати цю досконалу систему, якою ми можемо послуговуватися хоч щодня – мова про ту ж фізичну активність: коли ми багато рухаємося, долаємо себе і перемагаємо свої слабкості, мозок активно заохочує нас новими порціями нейромедіаторів.
Ось такий чудовий зв’язок простежується між фітнесом та «хімією мозку».
Портал Jobs.ua поцікавився у своїх відвідувачів, яку думку вони мають з цього приводу. На питання «Як ви вважаєте, фізичні вправи та помірні заняття спортом впливають на вашу працездатність?» більшість відповідей була ствердною (90%). Практично дев’ять опитаних з десяти вважають, що – так, увага до свого тіла і підтримування його у формі впливають на здатність продуктивно працювати. Але з деякою обмовкою – фактично кожен третій розуміє важливість фізичної активності для більш продуктивного виконання робочих завдань, але при цьому сам не займається спортом.
Чи знайшлися такі люди, які вважають, що фізична активність особливо не впливає на продуктивність праці? Так, 10% опитаних вважають саме так. Що ж, і така думка має право на існування.
Отже, більшість опитаних користувачів порталу виступає за фізичну активність та заняття спортом, що не може не втішати; знову ж таки, 62% з опитаних займаються у вільний час спортом. Це чудова цифра, хоча, на жаль, не стовідсотковий показник.
Не будемо забувати, що одне з ключових слів тут – помірні. Тобто заняття спортом на любительському рівні, для самого себе, адже ми у вільний від роботи час тренуємося не для того, щоб їхати на майбутню Олімпіаду за золотом і призовими місцями; чим би ви не займалися – єдиноборством, футболом чи плаванням – ви займаєтеся для себе, для свого задоволення. І для покращення якості життя, звісно, бо коли готуєшся до сну, а пульс рівний і спокійний, це багато вартує. Або ж одразу після пробудження – коли встаєте з ліжка, а голова не крутиться і пульс – як у космонавта в стані спокою. Це ж позитивний момент, чи не так?
На жаль, багатьом людям важко тримати режим та дисципліну. Але давайте поміркуємо над тим, що регулярні фізичні навантаження знижують ризик появи важких захворювань, як-от онкологія, діабет, серцево-судинні захворювання. Розуміння таких важливих речей нехай послужить вам додатковим мотиватором. Портал Jobs.ua бажає залишатися вам фізично активними, багато рухатися, не хворіти і за будь-яких умов не втрачати продуктивності!
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?