Ви вже чули цю новину? Що це означає для українців, розбиралися Jobs.ua.
Але спершу звернемо вашу увагу на німецьку бюрократію. Ви знали, що їхня бюрократія бажає кращого? Ми часто нарікаємо на те, що в нашій країні є багато клопотів з паперами, довідками та іншими колами бюрократичного пекла. Але німці в цьому питанні пішли ще далі. Поцікавтеся цим питанням у наших біженців, які проживають у Німеччині чи тій же самій Іспанії (про іспанську бюрократію ми побіжно згадували у цій статті).
Але німці хороші в інших речах. Наприклад, вони довго запрягають, але швидко їдуть. І підтвердження цим словам – далі в статті.
В Німеччині на таку посаду будь-кого не поставлять, погоджуєтесь? От вам і результат – минуло по суті не так багато часу, як українські біженці опинилися за кордоном, а тамтешня міністерка освіти вже закликала своїх співгромадян збавити «градус бюрократії». І без зайвих бюрократичних перепон визнавати профкваліфікації українців, які бажають працювати, а не сидіти, склавши руки, і годуватися подачками для біженців. Бо ті декілька сотні євро (плюс на дитину/дітей, звісно) – це зовсім не ті гроші, які можна отримувати, якщо працевлаштуватися легально, та опанувати при цьому непогано німецьку мову. Як і мову інших країн, в яких опинилися наразі українські біженці.
Для багатьох наших співвітчизників мова завжди не на часі. Але в такій розвиненій європейській країні як Німеччина чудово розуміють, що адаптація українців на німецькому ринку праці суттєво прискориться, якщо вони активно опановуватимуть державну мову. Тож у своєму інтерв’ю газеті «Augsburger Allgemeine», опублікованому у суботу, 21-го травня, міністерка підкреслила, що влада ФРН підтримує безкоштовні онлайн-курси в освітніх центрах для дорослих. Безкоштовні, Карл! Ви розумієте, наскільки це чудово? За опанування мови не потрібно платити грошей, лише потрібне бажання і трохи часу щодня.
Беттіна Штарк-Ватцінґер також розповіла у своєму інтерв’ю, що Німеччина посилює співпрацю з МОН України. Це потрібно, зокрема, для того, щоб українські діти, які перебувають у Німеччині, теж отримали атестати про закінчення школи, які визнаються в Україні. «Ми хочемо дати дітям і молоді, які до нас звертаються, не тільки захист, а й перспективу», – зауважила міністерка освіти.
Безперечно, тут думки розділяться. Хтось скаже, що Німеччина у такий спосіб забирає собі кваліфікований людський ресурс у вигляді мотивованих і заряджених на роботу саме в Німеччині українців. І причини тут очевидні – потужна соціалка, високі зарплати, та й усі інші бонуси багатої європейської країни.
Але з іншого боку – невже через це й дійсно потрібно так сильно хвилюватися? В Україні теж залишається чимало кваліфікованих громадян. Та й молоде покоління підростає щодня і щогодини. А ви як вважаєте?
Короткий світловий день, холод і осіння мряка впливають на настрій, а втома, апатія і навіть легка депресія — компаньйони гнітючих осінніх днів. Втім, скористайтеся нашими порадами, щоб мінімізувати стрес від перебування в такій непривітній «компанії».
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».