Як радити правильно? Багато людей навіть не задумуються, наскільки недоречними є їхні поради для інших. Бо, виходить, вони краще знають, що робити в тій чи іншій ситуації, як вчинити правильно. Але чи так є насправді?
Наша відповідь – ні. Краще взагалі не давати непрошених порад. Але якщо дуже кортить, варто дотримуватися деяких рекомендацій, щоб не образити співрозмовника і зберегти з ним добрі стосунки.
Згадайте, як ви обговорювали з колегою рішення проблеми, а хтось збоку втрутився в дискусію і запропонував власне бачення. Сподобалось вам це чи ні? Напевно, ні. Швидше за все, ви його пропозицію відхилили і про себе подумали: «Ти взагалі не те говориш, ти не розумієшся в тому, про що ми говоримо». Або навіть так: «Ми з тобою навіть не знайомі».
Так, це правда – більшість людей з великим завзяттям втручаються в розмову зі своїми пропозиціями. Тенденція показує, що любов роздавати поради виростає з твердження: успіх означає, що ти маєш відповіді на всі питання, і якщо ти лідер, то повинен доказувати свою цінність, роздаючи поради направо і наліво, просять про це люди чи ні.
Але насправді ми так полюбляємо роздавати непрохані поради, бо це підсилює наше почуття власної ваги.
У більшості випадків ми радимо щось іншим людям з добрими намірами. Але скільки тут підводних каменів! Експерти в сфері відносин радять, що потрібно перестати це робити. По-перше, ми можемо дати некоректну пораду. По-друге, наші стосунки з людиною, якій ми даємо пораду, можуть знаходитися на тому рівні, коли вона навіть не прислухається до поради. А хіба варто давати такі поради, до яких не прислухаються? Відповідь очевидна.
Некоректні поради: що з ними не так? Річ у тому, що в ході еволюції в нас склався такий тип ментальної поведінки, як когнітивне упередження. Це заставляє нас вважати, що наша порада значно краща, ніж вона є насправді (і що ми теж є набагато розумнішими, ніж насправді). Люди здатні до багатьох когнітивних упереджень, що змушує їх оцінювати свої здібності надто оптимістично.
Також тут спрацьовує ефект Даунінга-Крюгера, коли люди, які володіють низьким рівнем кваліфікації, роблять хибні висновки, приймають невдалі рішення і при цьому нездатні усвідомлювати свої помилки в силу своєї некомпетентності. Такі люди схильні роздавати поради всім підряд. Стережіться подібних людей! Вони люблять радити навіть в тих областях чи сферах діяльності, в яких близько не розбираються.
Ми самі. Так, це звучить дивно, але найбільше користі від порад отримують ті люди, які їх дають. А коли нашу пораду просять, ми почуваємося ще краще. Відповідь на поверхні – це тішить наше самолюбство. Це вдовольняє наше бажання бути статусним і авторитетним. До того ж, коли ми даємо пораду, ми нічим не ризикуємо.
Звичка давати поради підігріває в нас відчуття власної влади. Ті, хто зізнається в більш сильному прагненні до влади, зазвичай дають більше порад. І те, наскільки часто вони дають поради, корелює з тим, наскільки впливовими вони потім почуваються.
Технології сильно змінили наше життя, тому жодна людина, навіть наймудріша і найдосвідченіша, не зможе відповісти на всі питання кваліфіковано. Допомагати порадами – це палка, яка має два кінці. Радити іншим людям – приємне заняття, що там казати; але краще спробувати надихнути їх на рішення проблем, якщо вони не здатні впоратися з цим самостійно. І чудовий вихід у такій ситуації – коучинг.
Людей можна навчити створювати власні шляхи досягнення цілі, ставлячи їм питання, а не пропонуючи готові відповіді. Так можна мотивувати інших значно більше, ніж просто говорити, що їм потрібно робити. І хоча такий спосіб є більш затратним по зусиллям і витраченому часу – але це тільки спочатку, поки люди не «підтягнуться» до вирішення тих чи інших проблем.
Коучинг підвищує мотивацію колективів і їхніх керівників, що призводить до збільшення продуктивності і ефективнішій комунікації між членами колективу. Коучинг може бути швидким і практичним, адже коучинг – це більше про зміну психологічних установок у керівника і його підлеглих, ніж про якісь додаткові обов’язки. Насправді грамотний коучинг звільняє час, тому що колектив стає більш самостійним і самодостатнім.
Але керівники іноді противляться таким змінам, як вважають деякі експерти. В нашому суспільстві склався певний стереотип того, як повинне виглядати керівництво. Оскільки коучинг пропонує делегувати певні повноваження членам колективу, деякі начальники думають: а не позбудусь я таким шляхом частини своєї влади?
Звичайно, не кожну нараду потрібно перетворювати в коучинг. Це може бути недоречним – наприклад, в напруженій ситуації. Навчитися тому, як і коли краще проводити коучинг персоналу, допоможе спеціальний тренінг.
І наостанок давайте підсумуємо думки, викладені в цій статті. Якщо ви все-таки вирішили дати пораду, сформулюйте її так, щоб у вашого співрозмовника була можливість проігнорувати її, не втративши обличчя. Наприклад, можна сказати щось на кшталт: «В мене це спрацювало, але в когось іншого може не спрацювати. Якщо вам щось знадобиться з цих думок – чудово. Якщо ж ні, то нехай – всі ситуації відрізняються між собою набором обставин».
А ще краще – не давати жодних порад. І це – найкраща порада самому собі.
Зберігати гостроту розуму впродовж життя конче необхідно, хоч і нелегко, якщо людина не розвивається і не тренує свій мозок. То як її тренувати, цю ліниву конячку під назвою Розум?
Портал з працевлаштування Jobs.ua підготував для вас добірку курйозних випадків зі світу великого бізнесу, коли отримати великі статки можуть цілком випадкові люди.
Останні десятиліття чимало українців шукали кращого життя в Європі, щоб конвертувати свої знання і навички у високу зарплату. Проте в самій Європі з кваліфікованою робочою силою не все так безхмарно. З’ясовуємо разом із Jobs.ua, в чому полягає суть проблеми і як європейці намагаються цьому запобігти.
Чимало людей бояться іти в ІТ, бо вважають, що для опанування професії розробника потрібно знати ледь не вищу математику. Це хибна думка, та сьогодні поговоримо не про це, а про затребувані й добре оплачувані професії в 2025 році. А кодити якщо й доведеться, то на вельми базовому рівні.
Саморозвиток відкриває людині нові грані її особистості. Цей процес може відбуватися впродовж усього життя, якщо людина до цього прагне. А як саморозвиток впливає на досягнення професійних цілей?