Нам часто бракує часу на навчання та саморозвиток. Здавалося б, це нескладно – приділити щодня по двадцять хвилин вдосконаленню англійської мови та фізичним вправам (як приклад), але в реальності все виявляється зовсім навпаки. І ніби сорок хвилин за двадцять чотири години «нашкребти» цілком реально, адже, трапляється, на пусті балачки чи безцільний серфінг в інтернеті гаємо значно більше часу (щодня, щодня!)… але чому ми так часто цього не робимо? Тобто не завершуємо всі розпочаті справи. Гм, цікаве питання, еге ж?..

Тож давайте в цій статті розглянемо «феномен незавершених справ», а також розберемося, що з усім цим робити.

Незавершені справи = стрес

Чим більше незавершених справ, тим більше зростає рівень стресу. Якщо нічого з цим не робити, рівень стресу може сягнути до позначки, коли людина впадає у відчай і, як результат, опиняється в безвольному стані, мовби скута по рукам і ногам. Домішаємо до цього стан фрустрації, а в особливо запущених випадках – нервове виснаження, а то й депресію, і на виході отримаємо вибуховий коктейль такої сили, який у будь-яку мить може рвонути з катастрофічними наслідками.

В одній із попередніх статей («Як змусити мозок не лінуватися») згадувався Ефект незавершеної дії. Якщо в двох словах, наш мозок не любить незавершених справ, і вони, тобто ці незавершені справи, здатні викликати чималий дискомфорт. Чим більше накопичується невирішених справ, і чим вони важливіші – відповідно, тим сильніший психологічний тиск чиниться на людину. А наша голова, наш розум все-таки не з вібранію зроблені, і можуть витримувати такий тиск до пори до часу.

В результаті людина потрапляє у скрутну ситуацію, яку, зрештою, сама ж і створила. Потрапляє в цейтнот.

Кілька слів про цейтнот

Хто грав у шахи (чи інші настільні ігри, в яких застосовується контроль часу), той знає, що означає цей термін. А хто не знає, цейтнот – це потрапляння гравця в ситуацію, коли гостро бракує часу на обдумування своїх ходів. Відповідно, різко зростає можливість припуститися помилки. А вираз «потрапити в цейтнот» означає, що людині не вистачає часу на якусь справу. В нашому житті частенько простежується ця тенденція, ви зауважували це? До речі, титульне зображення, обране до цієї статті – невипадкове, бо всі ці годинники, нагромаджені один на одного, час на яких зупинився –вони символізують усі ті справи, яким ми не «даємо ходу». І запустити їх наново і довести до кінця можемо тільки ми самі.

Мюнхгаузен, або витягуємо себе із болота самотужки

І ми зараз не про Синдром Мюнхгаузена говоримо (це коли людина придумує собі уявні симптоми не менш уявної хвороби, ціль – привернути до себе увагу, отримати піклування, симпатію і співчуття). Ні, мова не про це. Пригадуєте барона Мюнхгаузена, вірніше, ту історію, в якій він сам себе витягнув з болота? Так, це вигадана історія, але вона чудово ілюструє те, що найкращим помічником собі є… ви. Так, фізично ви не можете витягнути самі себе з болота, якби в реальності в нього потрапили, але ваших внутрішніх сил цілком достатньо, щоб засукати рукави і закінчити всі розпочаті справи. Пам’ятайте, схильність перекладати відповідальність за свої розпочаті, але незавершені справи на інших людей – мовляв, в чомусь вам не догодили, і через це вам складно упоратися з якимось завданням (рознервувались абощо), – не дасть змоги провернути фокус Мюнхгаузена на ментальному рівні і нарешті витягнути себе із болота незакінчених справ.

То як змусити себе почати? В сенсі, змусити себе позавершувати початі справи. Розберемо найкорисніші поради, які можна отримати в цій ситуації.

Список справ

Скільки про це б не говорили, але стара добра порада на всі часи – унаочнюйте на папері список справ, виділяйте найважливіші з них жирним підкреслюванням чи кольоровими маркерами, якщо так більше до вподоби. Розумієте, ось у чому річ – таке унаочнення мовби «заземляє» справу, і від неї набагато важче відкрутитися, ніж коли вона просто літає в голові, нічим по суті не заземлена. Зараз думка про неї залетіла в голову, а в наступну мить вас щось відволікло, і ви вже забули про неї. А список справ, який у вас під рукою, і в якому все чітко записано і поструктуровано – такий підхід справді творить чудеса. Просто спробуйте, і самі в цьому переконаєтесь.

Заземляйте справи, які плануєте зробити протягом місяця (наприклад, вивчити триста нових слів, якщо вчите по десять слів щодня), і заземляйте справи, які робите щодня (десять нових слів). Після виконання щоденного обсягу роботи сміливо ставте галочку навпроти виконаного завдання – вітаємо, ви чудово впоралися із завданням, ви змогли, ви це зробили. І ще на один щабель піднялися над власними лінощами та прокрастинацією.

Відчуття задоволення від завершеної справи

Коли ви завершуєте якусь справу, особливо якщо довго не могли до неї приступитися, ви відчуваєте задоволення і спокій, чи не так? Або вмиротворення, так теж можна сказати. Бо ще однією нав’язливою думкою менше. А тепер уявіть – ви щодня працюєте над тим, щоб закінчити розпочаті справи, і кожного дня ви позбавлені нав’язливих думок, бо ваш розум вони не мучать. Розум наповнений легкістю, а не важкістю, бо не обтяжливий нав’язливими думками. А в такому стані легко виконувати завдання будь-якої складності, і також легко входити в стан потоку, коли за натхненною роботою можна забути про все на світі. Бачите, як одне випливає з іншого? І тут немає жодної магії – всього лиш застосування на практиці давно відомих знань про те, як функціонують наш мозок, розум, свідомість.

Правило «двох хвилин»

Плануючи вранці щоденний список справ, намагайтеся виконати справи, які заберуть 1-2 хвилини, в найпершу чергу. Тільки подумайте – за півгодини можна зробити від десяти до п’ятнадцяти таких невеличких справ, як-от, приміром, пришити ґудзика до сорочки чи протерти дзеркало в спальній кімнаті, чи навести порядок в шухляді зі шкарпетками.

Такі речі дійсно магічно впливають на наш мозок. Він так може запишатися собою, що за такий короткий час виконав стільки справ, що на цій хвилі підйому і натхнення переробить за день безліч інших справ. А нам тільки цього й потрібно! І так день за днем наш мозок вчитиметься отримувати задоволення не лише від процесу завершення справи, а й від самого, власне, процесу.

«З’їжте жабу» і «поділіть слона»

Ще два ефективних прийоми, які допоможуть вам:

А) Впоратися з найнеприємнішими справами,

Б) Впоратися з найскладнішими справами.

Як це працює і чому «з’їсти жабу», а не щось приємне? Якщо ви заведете звичку користуватися щоденним списком справ, ви з часом зауважите, що деякі завдання ви навмисно відтягуєте насамкінець, а то й взагалі – намагаєтеся всіляко їх уникнути. Це і є найнеприємніші справи – ті самі неприємні зелені жабки, яких неприємно їсти. Виділіть «найболючіші» для вас завдання зеленим маркером і заведіть звичку виконувати їх вранці, коли ви найбільше сповнені сил та енергії.

А якщо така справа складна – «поділіть слона», тобто розбийте складну справу на кілька дрібних етапів. Повертайтеся до її виконання щоразу, як маєте вільний час (ну або через раз, гаразд, бо так і затятим трудоголіком можна стати). Через місяць порівняєте результат (спойлер: він вас вразить!).

Отже, таки справді виходить, що за певних зусиль можна самотужки позбавити себе цього неприємного стану психологічного дискомфорту, не витрачаючи гроші на менторів, наставників і проповідників надпродуктивного способу життя. По факту, все що вам потрібно зробити – це привчити мозок отримувати задоволення від завершеної справи, щоб у вас навіть думки не виникало щось почати і не завершити.

Чим більше початих і завершених справ – тим більше дофаміну частуватиме вас мозок, бо відчуття від завершеної справи – це як відчуття від прочитаної книги, особливо якщо довго відкладали її прочитання. Це одне з найкращих відчуттів на світі. І воно цінне також тим, що за гроші його не купиш.

А ще воно цінне тим, що ви самі створюєте його. Не потрібно жодних чарівників, які повинні прилетіти на гелікоптері і все вирішити, все позавершувати за вас. Ви цілком можете з цим упоратися власноруч, було б тільки бажання щоразу – щодня! – знаходити на ту чи іншу справу по двадцять-тридцять хвилин щодня. Ви і є той самий чарівник, і у ваших силах сотворити маленьке чудо. Бо завершувати початі справи – це суперсила, якою володіє не так багато людей насправді.

Бажаємо вам завжди завершувати усі розпочаті справи!