Длительность рабочего времени #111695

Доброго дня! Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 60 годин (частина перша ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ). У період воєнного стану ця норма застосовується замість положень частини першої ст. 50 КЗпП, якою визначається, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Водночас не суперечить нормам Закону № 2136 положення частини другої ст. 50 КЗпП, згідно з яким підприємства та організації під час укладення колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. Варто врахувати, що збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця. Варто зауважити, що в період дії воєнного стану зберігає чинність норма ст. 52 КЗпП, тому тривалість щоденної роботи за шестиденного робочого тижня з одним вихідним у неділю не може перевищувати 7 годин. Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень (частина друга ст. 6 Закону № 2136). Відповідно до частини шостої ст. 6 Закону № 2136 норми ст. 53 КЗпП, частини першої ст. 65 КЗпП, частин третьої — п’ятої ст. 67 КЗпП та, зокрема, ст. 73 КЗпП не застосовуються. Тобто під час дії воєнного стану дні, які були визначені як святкові (неробочі), під час підрахунку робочого часу враховуються як відповідні календарні дні, на які вони припадають, — або як робочі, або як вихідні. Під час дії воєнного стану скорочення роботи на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня напередодні святкових і неробочих днів не відбувається (частина шоста ст. 6 Закону № 2136). Стосовно нарахуваня заробітної плати за роботу у вихідні дні. За мирного часу святкові дні були вихідними, коли робота заборонялася, крім випадків, встановлених законодавством. Відповідно, було передбачено, що у разі залучення працівника до роботи у святковий і неробочий день, така робота працівнику оплачувалася у подвійному розмірі або за бажанням працівника за роботу в цей день останньому міг бути наданий інший вихідних день. Із набуттям чинності 24 березня 2022 року Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким внесено зміни до законодавства про працю, норму якою заборонено виконання роботи у вихідний день у період воєнного стану тимчасово призупинено. Тобто призупинення дії статей 71, 73 КЗпП свідчить про відсутність святкових та неробочих днів під час воєнного стану та відсутність можливості не працювати в ці дні. Відтак робота в ці дні оплачується працівнику у звичайному розмірі.