Ответ юриста () :
Ви не зобовязані писати таких актів - складайте відмову і нехай зацікавлені особи встановлюють факт перебування на утриманні через суд. НЕМАЄ ТАКОГО ДОКУМЕНТА, на основі якого можуть примусити акт написати
Встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання свідоцтва про право на спадщину, призначення пенсії чи відшкодування шкоди за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним й основним джерелом засобів до існування, навіть якщо утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Водночас сам факт перебування на утриманні не завжди породжує необхідні юридичні наслідки. Відповідно до ст. 531 ЦК факт перебування на утриманні непрацездатних осіб викличе право на спадкування за умови, що утриманець був непрацездатним на день смерті спадкоємця і перебував на утриманні останнього не менше одного року до його смерті. Водночас право на відшкодування шкоди внаслідок втрати годувальника не пов'язано ні з наявністю родинних відносин між непрацездатним утриманцем і годувальником, ні зі строком перебування на його утриманні (ст. 456 ЦК);
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“13” січня 2009 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого – судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Рибалка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, та втратила основне джерело для існування після його смерті ,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити той факт, що вона перебувала на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та втратила основне джерело для існування після його смерті.
Заяник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, пояснила, що з 1974 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. У зареєстрованому шлюбі вони прожили до 2008 року, тобто до смерті ОСОБА_2 До дня смерті чоловік заявника був учасником ліквідації Чорнобильської катастрофи першої категорії та мав інвалідність першої групи. Під час сумісного проживання заявник знаходилась на утриманні свого чоловіка у зв’язку з тим, що розмір її пенсії є значно меншим ніж розмір пенсії, яку отримував за життя її чоловік, що підтверджують довідки Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва від 17 грудня 2008 року. Тому при порівнянні розміру отримуваної заявником пенсії та розміру пенсії по інвалідності її покійного чоловіка, можна зробити висновок, що заявник перебувала на утриманні свого чоловіка та постійно отримувала від нього допомогу, яка була постійним та основним джерелом засобів до існування, тому просить суд встановити факт, що вона перебувала на утриманні чоловіка - ОСОБА_2 та втратила основне джерело до існування після його смерті.
Представник зацікавленої особи - Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, в судове засідання не з’явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника.
Заслухавши пояснення заявника, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.234 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 04 жовтня 2008 року Відділом реєстрації смерті у місті Києві, Актовий запис НОМЕР_1 . (а.с.7)
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який зареєстрований в Палаці одруження «Жовтневий» у м. Києві 14 лютого 1974 року, Актовий запис НОМЕР_2 . (а.с.5)
Після смерті чоловіка – ОСОБА_2 , заявник звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з приводу оформлення пенсії за віком померлого годувальника, що розділяється між ними рівними частками, однак в оформленні пенсії на зазначених умовах їй було відмовлено за відсутності у заявника документу про перебування на утриманні у померлого годувальника.
Згідно із ст. 36 Закону України „Про пенсійне забезпечення” пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Відповідно до ст. 38 Закону України „Про пенсійне забезпечення” члени сім’ї, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які і самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні чоловіка, ОСОБА_2 та втратила основне джерело для існування після його смерті, що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Палаці одруження «Жовтневий» у м. Києві 14 лютого 1974 року, Актовий запис НОМЕР_2 .; довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс» Житлової ремонтно-експлуатаційної організації №401 від 15.10.2008 року, відповідно до якої зазначається, що ОСОБА_1 проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; нотаріально завіреною копією посвідчення ОСОБА_2 , особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії; Довідкою про розмір пенсії НОМЕР_3 , від 17.12.2008 року, виданою Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, якою встановлено, що станом на жовтень 2008 року розмір пенсії по інвалідності внаслідок чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 , як інваліда першої групи, складав 1438,59 грн.; Довідкою про розмір пенсії за НОМЕР_4 від 17.12.2008 року, виданою Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, якою встановлено, що станом на грудень 2008 року пенсія ОСОБА_1 складала 568,42 грн.
Будучи допитаною у якості свідка по справі сусідка заявника, ОСОБА_3 , надала в суді покази аналогічні показам заявника, підтвердила, що заявник ОСОБА_1 дійсно отримує пенсію, розмір якої не достатній для нормального проживання, та до смерті чоловіка ОСОБА_2 заявник перебувала на його утриманні, оскільки розмір пенсії останнього був значно вищим.
Допитана в судовому засідання в якості свідка ОСОБА_4 дала покази аналогічні показам ОСОБА_3
Суд не має підстав брати під сумнів достовірність фактів, які повідомили свідки, даних про зацікавленість свідків під час розгляду судової справи не виявлено.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявниця ОСОБА_1 перебувала на утримані чоловіка, ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та втратила основне джерело для існування після його смерті.
Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення і потрібне для оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 38 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст.ст.10, 58, 130, 208, 209, 212-215, 218, 234, 235, 256 Цивільного процесуального кодексу України,
в и р і ш и в:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , перебувала на утримані чоловіка, ОСОБА_2 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та втратила основне джерело для існування після його смерті.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
С у д д я