Знайомтеся – Рупі Каур, молода поетеса, художниця і мисткиня. В свої 24 вона стала відомою на весь світ як авторка коротких і простих білих віршів, які влучають в самісіньке серце. Її акаунт в інстаграмі налічує 4 мільйони підписників; вона входить в топ-30 найуспішніших молодих людей за версією журналу Forbes, а в 2017 році ВВС внесли її в свій знаменитий список «100 жінок, які надихають».
Тільки вдумайтесь у ці цифри – її першу поетичну збірку «Молоко і мед» переклали на 39 мов загальним накладом близько п'яти мільйонів примірників! Дебютне видання утримувалось на вершині списку бестселерів The New York Times понад 100 тижнів поспіль – це фантастичний результат як для дебютантки, та ще й з книгою поезій! Ось таких нечуваних результатів вдалося досягти тендітній дівчині, яка змогла довести собі та іншим людям, до яких вперто не приходить успіх: все можливо, якщо вірити в себе і свої сили. І, звичайно, докладати всіх зусиль, щоб втілити задумане у життя.
Секрет її успіху можна висловити в трьох словах: ніколи не здавайся. Jobs.ua зазирнув за лаштунки успіху молодої поетеси, щоб розвідати, як їй вдалося за короткий час піднятися до вершин світової слави.
Рупі Каур – канадійка індійського походження. Вона народилася в 1992 році в Індії, а в чотирирічному віці її сім’я мігрувала в Канаду. Її дитинство і юність минали в Торонто, вдалині від історичної батьківщини. Але це не означає, що вона забула своє коріння. В своїй творчості, зокрема, вона надихатиметься культурною спадщиною Індії.
Спочатку Рупі публікувала свої вірші в інстаграмі, поволі збираючи навколо себе прихильників своєї поезії. А потім вирішила, що настав час видати власну поетичну книгу.
Вона зверталася в численні видавництва, але їй відмовляли. Ніхто не хотів друкувати її білі вірші, вважаючи, що вони нічого не варті. Тоді молода жінка пішла добре перевіреним способом – в листопаді 2014 року вона видала «Молоко і мед» самотужки. Книга отримала настільки великий резонанс, що нею зацікавилось невелике по американським міркам видавництво «Andrews McMeel Publishing», яке повторно видало книгу в жовтні 2015 року. І ось тоді до поетеси прийшла світова популярність – за наступні роки «Молоко і мед» видали в кількох десятках країн. Уявляєте, як шкодували ті видавництва, які колись відмовили їй? Мабуть, не менше, ніж шкодували ті видавництва, які в свій час відмовили Джоан Роулінг в публікації першої книжки про хлопчика, який вижив.
Хтось назве її вірші банальними і примітивними, в яких немає нічого особливого. Безумовно, її творчість – це приклад вдалого арт-проекту, але ж ця дівчина зробила себе сама, без підтримки потужних видавництв і їхніх медійних можливостей. Люди, захоплені її сміливістю і безстрашністю, своєю увагою і захопленням подарували їй величезну популярність.
Зупинись на хвильку. Відволічись від щоденної суєти. Глибоко вдихни повітря. Що ти бачиш в собі, що відчуваєш – світло чи темряву? Біль чи любов? Ненависть і страждання, чи, навпроти, ласку і милосердя? Чи те і те водночас?
Як стверджує Рупі Каур, навіть в гіркоті свого становища можна знайти щось солодке. Треба тільки добре розгледітись навколо і, звичайно ж, зазирнути всередину себе. Коли вас розламує навпіл від невдалих стосунків чи інших невдач у житті… розламайтесь. Розламайтесь і уважно дослідіть себе. Дайте собі час на зцілення. Полюбіть себе. І зберіть себе заново.
«Молоко і мед» – це, передусім, про зцілення. Зцілення від своїх особистих травм, від болісного дорослішання в сучасному світі, яке, попри свою «просунутість», все ж місцями ох як упереджено ставиться до особистості жінки в 21-му столітті.
Боліти. Любити. Ламатись. Гоїтись.
Ось на такі чотири частини поетеса розділила свою збірку. Від пережитого болю до загоєння душевних ран потрібно пройти певний шлях, тому поетеса пропонує кожній жінці пройти шлях зцілення разом з нею. Прийняти себе і навчитись поважати свою жіночу ідентичність – ось основний месидж її білої поезії.
Вірші Рупі Каур – чудовий приклад так званої візуальної поезії, коли поетичні рядки доповнюються ілюстраціями. Всі малюнки до своєї збірки «Молоко і мед» поетеса виконала власноруч, і це також сприяло росту її популярності.
Відзначимо, що поезія канадійки – це білі вірші, розказані жінкою і для жінок. І також для чоловіків (чому б і ні?), яким небайдужа доля жінки в сучасному світі, адже прекрасна стать і досі відчуває на собі негативні наслідки гендерних стереотипів та упереджень. Жінкам часто платять менше за ту ж саму роботу, що й чоловікам, до жінок скептично ставляться в науковій сфері, до сих пір вважаючи, що місце жінки виключно на кухні, а деякі моменти жіночої фізіології досі викликають в багатьох чоловіків відчуття огиди і неприйняття. Щоб змінити ставлення до чогось, про це потрібно говорити. Говорити і проговорювати так, як люди проговорюють свої травматичні переживання на сеансах психотерапії. Вірші Рупі Каур – це сеанс психотерапії для всього світу.
Поетеса активно подорожує світом з поетичними виступами і театральними перфомансами. Але, на жаль, вона ще жодного разу не відвідала Україну. Маємо надію, що в майбутньому вона обов’язково завітає в нашу країну і прочитає на публіку свої зворушливі рядки. Але несказанно тішить те, що її першу збірку можна прочитати українською.
(2017 рік. Виступ у Ванкувері, Канада. Рупі читає поезію з дебютної збірки)
«Молоко і мед» видало харківське видавництво «Віват» у 2019 році. До речі, книгу можна замовити в інтернеті, якщо виникне бажання насолодитися чуттєвими віршами Рупі Каур у перекладі української поетеси і перекладачки Ірини Шувалової.
Друга збірка Рупі Каур «Сонце і її квіти», появу якої з нетерпінням очікували фанати поетеси у всіх куточках світу, з’явилася в 2017 році, через три роки після феноменального успіху першої книги. Як зазначили про цю збірку критики, це поезія, від якої розпускаються квіти. На жаль, ця книга ще не перекладена українською, і її можна прочитати лише мовою оригіналу.
Поважай себе і своє тіло. Прислухайся до себе.
Знай, що ти належиш тільки собі і більше нікому.
Будь природньою. Кохай.
Навчись відпускати, якщо виникне така необхідність. Будь незалежною.
Ось основні заповіді, які хотіла донести молода канадійка всім жінкам у всіх куточках Землі.
Чи можна вважати цю книгу як оду жіноцтву? Безперечно, так.
Чи можна вважати цю книгу водночас і сповіддю, і зціленням, і подорожжю в найпотаємніші куточки жіночої душі? Безумовно, так.
Рупі Каур змогла зануритись глибоко в своє серце, щоб дістати звідти всі ті сокровенні рядки, які принесли їй світову популярність. Приклад її історії успіху вчить нас всіх не здаватися, і, не зважаючи на життєві незгоди, вперто рухатися до своєї цілі. Адже тільки це, зрештою, матиме значення наприкінці нашого життєвого шляху – наскільки ми змогли реалізувати свій потенціал, не зрадивши своїм мріям і прагненням. І, безперечно, люди, яких ми любили і які любили нас – це теж матиме велике значення в останні хвилини життя. Що ж, Рупі Каур вже здобула любов і прихильність багатьох людських сердець, і їй буде що згадати на схилі своїх літ.
Так чим можна пояснити такий шалений успіх її маленьких і влучних рядків? Можливо, відповідь криється у тому, що сучасний світ, нашпигований технологіями і складними концепціями досягнення визнання і самореалізації, всього-на-всього скучив за простотою і щирістю, з якою Рупі Каур донесла свої жіночі думки, емоції і переживання широкому загалу. Вона не побоялася зробити це максимально відважно, не побоялася в своїх віршах оголити всьому світу жіночу душу і серце. І це полонило мільйони людей на всіх континентах.
Новачок на роботі. До нього завжди придивляються. Від того наскільки новий співробітник уважний, тактовний та обачний залежить, як його прийме колектив, як складатимуться взаємини з керівництвом. Треба докласти чимало зусиль, щоб перше враження було гідним, адже другого шансу може й не бути.
В сучасному ритмі життя, коли треба скрізь встигнути і багато чого зробити, наша пам'ять час від часу дає збій. Не завжди пам'ятаємо, де лежать документи, забуваємо про заплановану зустріч, вийшовши з дому, важко згадуємо, чи вимкнули з розетки праску тощо. А причина такого збою – перевтома, часті хвилювання, і, як не дивно, одноманітність.
Підвищення по службі чи в іншій діяльності, досягнення популярності, слави тощо – це все кар'єра. А з чого починається це сходження і коли? На це запитання дає відповідь соціолог із Оксфорда Марк Тейлор.
Декілька порад від наших експертів про те, як, повернувшись до роботи, правильно застосувати «відновлений багаж сил».
Впавши, піднімаємося, обтрушуємо одяг, хочемо зробити крок, але біль у забитих колінах не дає ступити. Адже йти треба, хоча б до медпункту. Одні встають і, перемагаючи біль, йдуть далі, а в інших сил вистачає лише до кабінету лікаря або самому перев'язати собі рани, а деякі не можуть навіть піднятися від сильних забитих місць, розчарування та зневіри. Що робити і як допомогти собі?