Сокращение / увольнение #111761

Доброго дня! зазначу що, дане питання більше відноситься до кадровиків та бухгалтерів. 1. Мінекономіки у листі від 26.02.2024 р. № 4707-05/14491-09 нагадало, що при виплаті компенсації за невикористані відпустки у 2024 році для її розрахунку роботодавець має обчислювати дві середні зарплати. При цьому, сама компенсація також має поділятися на дві частини: компенсація за відпустки, права на які набуті до 31.12.2023 р. та після цієї дати. Кількість днів щорічної основної відпустки працівника має розраховуватися, виходячи з фактичної належної йому тривалості такої відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові. При цьому, загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. При підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Тобто, прив’язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник. Тривалість щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати наступним чином: - Визначаємо кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день (далі – к. дн.) без урахування святкових і неробочих днів в цілому за робочий рік. - Одержаний результат множимо на кількість к. дн. без урахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником у робочому періоді. -З урахуванням правил округлення визначаємо кількість днів щорічної відпустки, які підлягають компенсації. Аналогічно, окремо розраховуємо періоди з початку робочого року працівника до 31.12.2023 р. та з 01.01.2024 р. по день звільнення. До відома! У період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, ст. 73 Кодексу законів про працю України, якою встановлено святкові і неробочі дні. Для збереження загальної кількості днів невикористаної відпустки, які підлягають оплаті, рекомендуємо порівнювати за математичною більшістю/меншістю за першою, другою чи третьою цифрою після коми та коригувати число днів у визначених розрахункових періодах шляхом додавання чи зменшення днів в кожному з них після порівняння цифр. приклади за посиланням https://medoc.ua/blog/pravila-okruglennja-dniv-dlja-rozrahunku-kompensaci-za-nevikoristanu-vidpustku-vid-minekonomiki- 2. «Відпускний» стаж, тобто стаж роботи, який надає право на щорічну основну відпустку, визначають відповідно до статті 82 КЗпП і статті 9 Закону Про відпустки. Згідно з цими нормами, до «відпускного» стажу працівників зараховуються такі періоди: Час фактичної роботипротягом робочого року, за який надається відпустка. На цій підставі до «відпускного» стажу працівника увійде час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, у тому числі й у випадку, коли жінка працює у відпустці для догляду за дитиною до 3 років на умовах неповного робочого часу. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавствомзберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Виняток — періоди військової служби без збереження середнього заробітку, передбаченого законодавством (див. вище). Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування. Виняток — відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку. На цій підставі до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, включають періоди: відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; тимчасової непрацездатності. Якщо працівник під час періоду тимчасової непрацездатності / відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку не одержував допомоги по тимчасовій непрацездатності, то такий період випадає з його «відпускного» стажу. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата в порядку, визначеному ст. 25 Закону № 504 (з урахуванням змін, внесених до ст. 26 Закону № 504 з 24.12.2023 — див. вище). Виняток — період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504): 6-річного віку; 16-річного віку — якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлена інвалідність, хвора на важке перинатальне ураження нервової системи, важку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, важкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня; 18-річного віку — якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлена інвалідність, отримала важку травму, вимагає трансплантації органу або паліативної допомоги. Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників. Час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата. Зверніть увагу, що, відповідно до зазначених норм певні періоди, які притаманні воєнному часу, не потраплять до «відпускного» стажу працівника, це: - неявки з нез’ясованих причин. Дні, коли працівник не виходив на роботу з нез’ясованих причин (протабельовані кодом «НЗ»), не увійдуть до «відпускного» стажу працівника. Адже це не передбачено статтею 9 Закону № 504. До речі, сюди можна віднести й дні, невідпрацьовані працівником через прогул або інші причини неявок (протабельовані «І»); - призупинення дії трудового договору. Час призупинення дії трудового договору не враховують до стажу для надання щорічної основної відпустки. Це випливає з положень статті 9 Закону № 504. Оскільки ця норма дозволяє зараховувати до «відпускного» стажу періоди, - коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи / посаду. https://www.kadrovik.ua/content/stazh-dlya-shhorichnoyi-vidpustky-rahuyemo-za-novymy-pravylamy