Отпуск

Question

Я працюю в державній установі, яка наразі знаходиться в зоні бойових дій. У зв’язку з небезпекою більшість працівників було переведено на дистанційну роботу. Я перебуваю за кордоном із двома неповнолітніми дітьми (одна дитина навчається онлайн в українській школі), і на час воєнного стану мене роботодавець відправив у відпустку за власний рахунок (без збереження зарплати).
Прошу надати правову оцінку моєї ситуації та відповісти на наступні питання:
1. Чи маю я право вимагати від роботодавця переведення мене на дистанційну роботу, як і інших працівників?
2. Чи є законні підстави для того, щоб роботодавець змусив мене перебувати у відпустці за власний рахунок весь період воєнного стану?
3. Чи можу я вимагати відновлення моєї роботи, зокрема дистанційно, з урахуванням моїх обставин?
4. Які ще гарантії або пільги передбачені законом для працівників з неповнолітніми дітьми у воєнний час?
5. Чи маю право на соціальну відпустку на дітей до 15 років

Юрист Jobs.ua · Accepted Answer

Доброго дня! 

Питання 1. Чи маю я право вимагати від роботодавця переведення мене на дистанційну роботу, як і інших працівників?
           та 3. Чи можу я вимагати відновлення моєї роботи, зокрема дистанційно, з урахуванням моїх обставин?

Відповідь: Законодавство не забороняє виконання дистанційної роботи за кордоном, отже переведення на дистанційну роботу працівника, який перебуває за кордоном, можливе. Якщо працівник сам ініціює переведення на дистанційну роботу, він повинен подати відповідну заяву. 
Після погодження керівником, оформлюється відповідний наказ або договір про дистанційну роботу, в якому визначається, що працівник буде виконувати свої обов'язки з-за кордону.

Питання 2. Чи є законні підстави для того, щоб роботодавець змусив мене перебувати у відпустці за власний рахунок весь період воєнного стану?
Відповідь: Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ під час воєнного стану на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без збереження зарплати без обмеження строку у 30 к. д..
Додатково, ВПО та працівники, які виїхали за межі України, мають право на неоплачувану відпустку, яка не може перевищувати 90 календарних днів. Також зазначу що роботодавець не може відмовити в наданні такої відпустки або змусити працівника перебувати у такій відпустці. Неоплачувана відпустка може бути достроково закінчена, для цього працівник має подати відповідну заяву. 


Питання 4. Які ще гарантії або пільги передбачені законом для працівників з неповнолітніми дітьми у воєнний час?
Відповідь:Під час воєнного стану працівники з неповнолітніми дітьми мають додаткові гарантії та пільги, зокрема, заборону звільнення за ініціативою власника, право на переведення на неповний робочий день/тиждень та право на додаткові перерви для годування дитини. Також, їм надаються додаткові оплачувані відпустки, а у разі потреби - і путівки до санаторіїв та будинків відпочинку. 
Працівники, які мають неповнолітніх дітей, мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні у період воєнного стану. Крім того, їм надається право на додаткові відпустки для навчання, що може бути використано в зручний для них час. 


Питання 5. Чи маю право на соціальну відпустку на дітей до 15 років
Відповідь: Соціальні відпустки - це вид відпусток, які надаються працівникам у зв'язку з певними соціальними обставинами, такими як вагітність та пологи, догляд за дитиною, усиновлення, або наявність дітей, зокрема тих, що мають інвалідність. Вони є додатковими до щорічних відпусток і мають на меті підтримати працівників у складних ситуаціях. 
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону про відпустки, додаткову відпустку на дітей надають:
•	одному з батьків (не лише матері!), які мають 2-х або більше дітей віком до 15 років. Право на додаткову відпустку втрачається за рік, у якому дитина досягає 16 років, тобто відпустка вже не надається. Виходить, що востаннє отримати таку відпустку можна у рік, у якому один із двох дітей досягає 15 років;
•	одному з батьків, які мають дитину з інвалідністю;
•	одному з батьків, які усиновили дитину;
•	матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
•	одинокій матері;
•	батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у т. ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
•	особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному з прийомних батьків.

Отпуск #111845

Отпуск, другие вопросы

Другие документы

Часто ищут