Другое #4590

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Стаття 12. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування 1. Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах. 2. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, але не менше одного року. 3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та документи за затвердженим ним переліком. Територіальний орган Пенсійного фонду, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в термін не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - договір про добровільну участь) відповідно до типового договору, що затверджується правлінням Пенсійного фонду. 4. Договір про добровільну участь повинен містити: назву документа; відомості про особу, які відповідно до цього Закону вносяться до системи персоніфікованого обліку; вид системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у якій особа братиме участь; термін дії договору; розмір та порядок сплати страхових внесків; умови набуття застрахованою особою права на пенсійні виплати відповідно до цього Закону; умови розірвання договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать цьому Закону. 5. Договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата застрахованою особою страхових внесків за попередні періоди. При цьому сума сплачених страхових внесків за кожний місяць не може бути меншою мінімального страхового внеску. 6. Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання. 7. Територіальний орган Пенсійного фонду відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа: підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті; подала неповні або недостовірні відомості; уже уклала договір про добровільну участь, строк дії якого не припинено або за яким не виконала передбачені договором умови; бажає укласти договір на строк менше одного року. В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається. 8. Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний: застрахованою особою: за умови дії договору не менше одного року; у разі систематичного порушення територіальним органом Пенсійного фонду умов договору; за згодою сторін, якщо договір діяв не менш одного року; територіальним органом Пенсійного фонду в разі: набуття застрахованою особою відповідно до цього Закону зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; виникнення обставин, що не відповідають визначеним цим Законом вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; систематичного порушення застрахованою особою умов договору; смерті застрахованої особи. В інших випадках дострокове розірвання договору про добровільну участь не допускається. Стаття 13. Припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування 1. Участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язковогодержавного пенсійного страхування припиняється: у разі якщо особа, яка підлягає загальнообов'язковомудержавному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону,втратила визначений цим Законом статус застрахованої особи; у разі закінчення терміну дії договору про добровільну участьабо дострокового розірвання цього договору у випадках,передбачених цим Законом; у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Законупризначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщозастрахована особа відповідно до цього Закону набула права надовічну пенсію чи одноразову виплату; у разі смерті застрахованої особи. 2. У разі якщо особа не сплачувала страхові внески назагальнообов'язкове державне пенсійне страхування під часнавчання, у період визнання інвалідом, тимчасового виїзду закордон тощо, за нею зберігається право на набутий страховий стажта право на пенсійні активи, що обліковані на її накопичувальномупенсійному рахунку. 3. Особа, яка припинила участь у системізагальнообов'язкового державного пенсійного страхування, можепоновити свою участь у цьому виді страхування з набуттям неюстатусу, згідно з яким вона підлягає загальнообов'язковомудержавному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону абошляхом укладення в установленому цим Законом порядку договору продобровільну участь