Вхід на сайт
Працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї внаслiдок порушення покладених на них трудових обов'язкiв.
При покладеннi матерiальної вiдповiдальностi права i законнi iнтереси працiвникiв гарантуються шляхом встановлення вiдповiдальностi тiльки за пряму дiйсну шкоду, лише в межах i порядку, передбачених законодавством, i за умови, коли така шкода заподiяна пiдприємству, установi, органiзацiї винними протиправними дiями (бездiяльнiстю) працiвника. Ця вiдповiдальнiсть, як правило, обмежується певною частиною заробiтку працiвника i не повинна перевищувати повного розмiру заподiяної шкоди, за винятком випадкiв, передбачених законодавством.
За наявностi зазначених пiдстав i умов матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена незалежно вiд притягнення працiвника до дисциплiнарної, адмiнiстративної чи кримiнальної вiдповiдальностi.
На працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, яка вiдноситься до категорiї нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержанi пiдприємством, установою, органiзацiєю прибутки i за шкоду, заподiяну працiвником, що перебував у станi крайньої необхiдностi.
Працiвник, який заподiяв шкоду, може добровiльно покрити її повнiстю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працiвник може передати для покриття заподiяної шкоди рiвноцiнне майно або поправити пошкоджене.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працiвникам умови, необхiднi для нормальної роботи i забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
Працiвники зобов'язанi бережливо ставитися до майна пiдприємства, установи, органiзацiї i вживати заходiв до запобiгання шкодi.
За шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї при виконаннi трудових обов'язкiв, працiвники, з вини яких заподiяно шкоду, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у розмiрi прямої дiйсної шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку
Матерiальна вiдповiдальнiсть понад середнiй мiсячний заробiток допускається лише у випадках, зазначених у законодавствi
У вiдповiдностi з законодавством обмежену матерiальну вiдповiдальнiсть несуть:
1) працiвники - за зiпсуття або знищення через недбалiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiї), в тому числi при їх виготовленнi, - у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку. В такому ж розмiрi працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за зiпсуття або знищення через недбалiсть iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих пiдприємством, установою, органiзацiєю працiвниковi в користування;
2) керiвники пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступники, а також керiвники структурних пiдроздiлiв на пiдприємствах, в установах, органiзацiях та їх заступники - у розмiрi заподiяної з їх вини шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку, якщо шкоду пiдприємству, установi, органiзацiї заподiяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i зберiгання матеріальних, грошових чи культурних цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв до запобiгання простоям, випусковi недоброякiсної продукцiї, розкраданню, знищенню i зiпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цiнностей.
Вiдповiдно до законодавства працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди, заподiяної з їх вини пiдприємству, установi, органiзацiї, у випадках, коли:
1) мiж працiвником i пiдприємством, установою, органiзацiєю вiдповiдно до статтi 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договiр про взяття на себе працiвником повної матерiальної вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей;
2) майно та iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документами;
3) шкоди завдано дiями працiвника, якi мають ознаки дiянь, переслiдуваних у кримiнальному порядку;
4) шкоди завдано працiвником, який був у нетверезому станi;
5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зiпсуттям матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiї), в тому числi при їх виготовленнi, а також iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв, виданих пiдприємством, установою, органiзацiєю працiвниковi в користування;
6) вiдповiдно до законодавства на працiвника покладено повну матерiальну вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну пiдприємству, установi, органiзацiї при виконаннi трудових обов'язкiв;
7) шкоди завдано не при виконаннi трудових обов'язкiв;
8) службова особа, винна в незаконному звiльненнi або переведеннi працiвника на iншу роботу;
9) керiвник пiдприємства, установи, органiзацiї всiх форм власностi, винний у несвоєчаснiй виплатi заробiтної плати понад один мiсяць, що призвело до виплати компенсацiй за порушення строкiв її виплати, i за умови, що Державний бюджет України та мiсцевi бюджети, юридичнi особи державної форми власностi не мають заборгованостi перед цим пiдприємством.
Межi матерiальної вiдповiдальностi працiвникiв за шкоду, завдану пiдприємству, установi, органiзацiї розкраданням, умисним зiпсуттям, недостачею або втратою окремих видiв майна та iнших цiнностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмiр шкоди перевищує її номiнальний розмiр, встановлюються законодавством.
Письмовi договори про повну матерiальну вiдповiдальнiсть може бути укладено пiдприємством, установою, органiзацiєю з працiвниками (що досягли вiсiмнадцятирiчного вiку), якi займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язанi iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих їм цiнностей. Перелiк таких посад i робiт, а також типовий договiр про повну iндивiдуальну матерiальну вiдповiдальнiсть затверджуються в порядку, який визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
При спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв робiт, зв'язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих їм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, може запроваджуватися колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть.
Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) пiдприємства, установи, органiзацiї. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть укладається мiж пiдприємством, установою, органiзацiєю i всiма членами колективу (бригади).
Перелiк робiт, при виконаннi яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть, умови її застосування, а також типовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть розробляються за участю профспiлкових об'єднань України та затверджуються Мiнiстерством працi України.
Розмiр заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї шкоди визначається за фактичними втратами, на пiдставi даних бухгалтерського облiку, виходячи з балансової вартостi (собiвартостi) матерiальних цiнностей за вирахуванням зносу згiдно з установленими нормами.
У разi розкрадання, недостачi, умисного знищення або умисного зiпсуття матерiальних цiнностей розмiр шкоди визначається за цiнами, що дiють у данiй мiсцевостi на день вiдшкодування шкоди.
На пiдприємствах громадського харчування (на виробництвi та в буфетах) i в комiсiйнiй торгiвлi розмiр шкоди, заподiяної розкраданням або недостачею продукцiї i товарiв, визначається за цiнами, встановленими для продажу (реалiзацiї) цiєї продукцiї i товарiв.
Законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розмiру шкоди, що пiдлягає покриттю, в тому числi у кратному обчисленнi, заподiяної пiдприємству, установi, органiзацiї розкраданням, умисним зiпсуттям, недостачею або втратою окремих видiв майна та iнших цiнностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмiр шкоди перевищує її номiнальний розмiр.
Розмiр пiдлягаючої покриттю шкоди, заподiяної з вини кiлькох працiвникiв, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду i межi матерiальної вiдповiдальностi.
Покриття шкоди працiвниками в розмiрi, що не перевищує середнього мiсячного заробiтку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керiвниками пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку пiдлеглостi органу шляхом вiдрахування iз заробiтної плати працiвника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку пiдлеглостi органу має бути зроблено не пiзнiше двох тижнiв з дня виявлення заподiяної працiвником шкоди i звернено до виконання не ранiше семи днiв з дня повiдомлення про це працiвниковi. Якщо працiвник не згоден з вiдрахуванням або його розмiром, трудовий спiр за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У рештi випадкiв покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у мiстi, мiського чи мiськрайонного суду.
Стягнення з керiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй та їх заступникiв матерiальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку пiдлеглостi органу або за заявою прокурора.
Суд при визначеннi розмiру шкоди, що пiдлягає покриттю, крiм прямої дiйсної шкоди, враховує ступiнь вини працiвника i ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподiяно. Коли шкода стала наслiдком не лише винної поведiнки працiвника, але й вiдсутностi умов, що забезпечують збереження матерiальних цiнностей, розмiр покриття повинен бути вiдповiдно зменшений.
Суд може зменшити розмiр покриття шкоди, заподiяної працiвником, залежно вiд його майнового стану, за винятком випадкiв, коли шкода заподiяна злочинними дiями працiвника, вчиненими з корисливою метою.
Для покладення на працiвника матерiальної вiдповiдальностi за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявнiсть умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.