Ваш акаунт не активовано. Перевірте пошту. 
  1. Робота в Україні
  2. Законодавство та право
  3. Кодекс законів про працю України (КЗпП)
  4. Глава I: Загальнi положення

Глава I: Загальнi положення

  • Стаття 1. Завдання Кодексу законiв про працю України

    Кодекс законiв про працю України регулює трудовi вiдносини всiх працiвникiв, сприяючи зростанню продуктивностi працi, полiпшенню якостi роботи, пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва i пiднесенню на цiй основi матерiального i культурного рiвня життя трудящих, змiцненню трудової дисциплiни i поступовому перетворенню працi на благо суспiльства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

    Законодавство про працю встановлює високий рiвень умов працi, всемiрну охорону трудових прав працiвникiв.

  • Стаття 2. Основнi трудовi права працiвникiв

    Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою працi не нижче встановленого державою мiнiмального розмiру, - включаючи право на вiльний вибiр професiї, роду занять i роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятостi населення, сприяє працевлаштуванню, пiдготовцi i пiдвищенню трудової квалiфiкацiї, а при необхiдностi забезпечує перепiдготовку осiб, вивiльнюваних у результатi переходу на ринкову економiку.

    Працiвники реалiзують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою. Працiвники мають право на вiдпочинок вiдповiдно до законiв про обмеження робочого дня та робочого тижня i про щорiчнi оплачуванi вiдпустки, право на здоровi i безпечнi умови працi, на об'єднання в професiйнi спiлки та на вирiшення колективних трудових конфлiктiв (спорiв) у встановленому законом порядку, на участь в управлiннi пiдприємством, установою, органiзацiєю, на матерiальне забезпечення в порядку соцiального страхування в старостi, а також у разi хвороби, повної або часткової втрати працездатностi, на матерiальну допомогу в разi безробiття, на право звернення до суду для вирiшення трудових спорiв незалежно вiд характеру виконуваної роботи або займаної посади, крiм випадкiв, передбачених законодавством, та iншi права, встановленi законодавством.

  • Стаття 2-1. Рiвнiсть трудових прав громадян України

    Україна забезпечує рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расової та нацiональної приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв, релiгiйних переконань, роду i характеру занять, мiсця проживання та iнших обставин.

  • Стаття 3. Регулювання трудових вiдносин

    Законодавство про працю регулює трудовi вiдносини працiвникiв усiх пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, виду дiяльностi i галузевої належностi, а також осiб, якi працюють за трудовим договором з фiзичними особами.

    Особливостi працi членiв кооперативiв та їх об'єднань, колективних сiльськогосподарських пiдприємств, фермерських господарств, працiвникiв пiдприємств з iноземними iнвестицiями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантiї щодо зайнятостi, охорони працi, працi жiнок, молодi, iнвалiдiв надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

  • Стаття 4. Законодавство про працю

    Законодавство про працю складається з Кодексу законiв про працю України та iнших актiв законодавства України, прийнятих вiдповiдно до нього.

  • Стаття 5-1. Гарантiї забезпечення права громадян на працю

    Держава гарантує працездатним громадянам, якi постiйно проживають на територiї України:

  • вiльний вибiр виду дiяльностi;
  • безплатне сприяння державними службами зайнятостi у пiдборi пiдходящої роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до покликання, здiбностей, професiйної пiдготовки, освiти, з урахуванням суспiльних потреб;
  • надання пiдприємствами, установами, органiзацiями вiдповiдно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професiйних навчально-виховних закладiв;
  • безплатне навчання безробiтних нових професiй, перепiдготовку в навчальних закладах або у системi державної служби зайнятостi з виплатою стипендiї;
  • компенсацiю вiдповiдно до законодавства матерiальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в iншу мiсцевiсть;
  • правовий захист вiд необгрунтованої вiдмови у прийняттi на роботу i незаконного звiльнення, а також сприяння у збереженнi роботи.
  • Стаття 7. Особливостi регулювання працi деяких категорiй працiвникiв

    Особливостi регулювання працi осiб, якi працюють у районах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я, тимчасових i сезонних працiвникiв, а також працiвникiв, якi працюють у фiзичних осiб за трудовими договорами, додатковi (крiм передбачених у статтях 37 i 41 цього Кодексу) пiдстави для припинення трудового договору деяких категорiй працiвникiв за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та iн.) встановлюються законодавством.

  • Стаття 8. Регулювання трудових вiдносин громадян, якi працюють за межами своїх держав

    Трудовi вiдносини громадян України, якi працюють за її межами, а також трудовi вiдносини iноземних громадян, якi працюють на пiдприємствах, в установах, органiзацiях України, регулюються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

  • Стаття 8-1. Спiввiдношення мiжнародних договорiв про працю i законодавства України

    Якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено iншi правила, нiж тi, що їх мiстить законодавство України про працю, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародної угоди.

  • Стаття 9. Недiйснiсть умов договорiв про працю, якi погiршують становище працiвникiв

    Умови договорiв про працю, якi погiршують становище працiвникiв порiвняно з законодавством України про працю, є недiйсними.

  • Стаття 9-1. Додатковi порiвняно з законодавством трудовi i соцiально-побутовi пiльги

    Пiдприємства, установи, органiзацiї в межах своїх повноважень i за рахунок власних коштiв можуть встановлювати додатковi порiвняно з законодавством трудовi i соцiально-побутовi пiльги для працiвникiв.

    Пiдприємство може матерiально заохочувати працiвникiв медичних, дитячих, культурно-освiтнiх, учбових i спортивних закладiв, органiзацiй громадського харчування i органiзацiй, що обслуговують трудовий колектив i не входять до його складу.

КЗпП України: всі статті →
Повернутися до змісту →

Шукаєте роботу?

Шукаєте персонал?

↑ Вгору