Виробничі відносини

Суспільні відносини між людьми, що складаються незалежно від їхньої волі і свідомості, тобто об'єктивно, у процесі виробництва , розподілу , обміну і споживання матеріальних благ. Вони представляють суспільну форму виробництва , за допомогою якої відбувається присвоєння людьми предметів природи. У єдності з продуктивними силами П.о. утворять історично визначений спосіб виробництва . Сукупність П.о. даного способу виробництва є економічним базисом суспільства , що обумовлює виникнення і функціонування відповідної надбудови.У способі виробництва визначальну роль грають продуктивні сили, зміни в які викликають відповідні перетворення в П.о. як при переході від одного способу виробництва до іншого, так і усередині кожного з них . Однак П.о. не є пасивними стосовно продуктивних сил, вони активно впливають на їхній розвиток, прискорюючи або сповільнюючи його . Історично визначеному способові виробництва властива своя сукупність П.о., що утворять єдину цілісну систему. Вони характеризують властивому даному ладові спосіб з'єднання безпосередніх виробників із засобами виробництва і суспільну форму присвоєння матеріальних і духовних благ. Відносини власності на засоби виробництва визначають соціальну структуру суспільства , об'єктивну мету розвитку виробництва , природу всіх інших П.о.У систему П.о. входять також відносини розподілу, обміну і споживання. Поряд зі специфічними для даного способу виробництва відносинами існують відносини, властиві всім суспільно-економічним формаціям (наприклад, відносини поділу праці і кооперації) або властиві рядові способів виробництва (наприклад, товарні відносини). Однак вони не визначають соціально-економічну природу даного ладу , а, навпроти, цілком обумовлюються нею.

Джерело: Артемова Л.В. Инвестиции и инновации. Словарь-справочник от А до Я, 1998.