СУМИЯ Микио (рід. 1916)

японський економіст, представник институционализма. Сумия у своїх роботах головна увага звертає на аналіз конкретних форм і стилю організації праці і керування , безпосередніх матеріальних, адміністративних і функціональних взаємин робітників і керуючих. Сумия вивчає і комплекс факторів, що визначають розвиток, тактику і вплив профспілок, співвідношення сил між ними й об'єднаннями підприємців, що трактується Сумия як результат звичайного суперництва сторін у діловій і комерційній практиці, регульованої законами конкуренції і ринку. Сумия заперечує закономірність класової боротьби і вважає її вираженням скоріше слабості, чим зрілості профспілок, затверджуючи , що як робітники, так і підприємці лише виграють від гармонізації відносин у дусі "соціального партнерства", що відповідало б необхідної виробництвом інтеграції їхніх функціональних ролей. При активній участі Сумия в 70-х рр. вийшов ряд монографій, присвячених проблемам трудових ресурсів, зайнятості і соціальних відносин у промисловості країн азіатського континенту у світлі об'єктивних змін у рівні їх економічного і технічного розвитку, що міняються вимог до працівників підприємств і змін в укладі життя в ході наростаючої урбанізації й індустріалізації. Висунута Сумия теорія трудових відносин багато в чому переплітається з теорією управлінської революції і теорією індустріального суспільства . Їх зближає насамперед головна теза Сумия про те, що відносини між робітниками і підприємцями (керуючими) є основним відношенням у сучасному суспільстві з передовим технічним базисом. Основні твори: "Робітник питання в Японії" (1962), "Відносини між робітниками і капіталом у Японії" (1967), "Економіка праці в країнах Азії" (1971), "Керування підприємствами в Кореї" (1977).