СЭЙ (SAY) Жан Батист (1767-1832)

французький економіст, що пропагував ідеї А.Смита у Франції. Відомий своїм законом Сэя, відповідно до якого усяке виробництво створює попит. Ця ідея означає, що товари виробляються тільки лише для того, щоб на виручені гроші одержати які-небудь блага. Ідея лежить в основі автоматичної підтримки загальної рівноваги на основі абсолютної гнучкості цін. Основні роботи: "Трактат політичної економії" (1803), "Повний курс практичної політичної економії" (1829). Сэй порвав з давньою традицією (від меркантилістів до фізіократів), що робила з політичної економії, насамперед , практичну науку, керівництво для державної людини й адміністратора. У роботах Сэя політична економія стає наукою чисто теоретичної й описової . Роль економіста, як і усякого вченого, зводиться не до того , щоб подавати ради , а просто до того , щоб спостерігати, аналізувати й описувати. Сэй конструював політичну економію за зразком точних наук, закони яких мають універсальне значення. Для Сэя було не настільки важливо нагромадити окремі факти, скільки сформулювати невелике число загальних принципів, з яких згодом можна буде вивести більш-менш довгий ланцюг висновків . Сэй був першим , хто в ясній формі висловив думку про рівноправну співучасть факторів виробництва - праці, капіталу і землі - у створенні вартості продукту. Відповідно трьом самостійним джерелам вартості він розрізняв три основних доходи : праця створює заробітну плату, капітал - відсоток, земля - земельну ренту.