Метод визначення оптимального терміну служби шляхом графічної побудови трьох основних складових (витрат на НИОКР, серійне виробництво й експлуатацію) повної суми витрат на створення, виробництво й експлуатацію усього парку виробів даної номенклатури, графічного підсумовування цих складових і перебування крапки мінімуму цієї суми у функції від терміну служби Тд. Знайдений у такий спосіб термін служби Тд (довговічність), що відповідає мінімумові повних витрат, є оптимальним значенням довговічності даної продукції.
Джерело: Денисов А.Ю., Жданов С.А. Экономическое управление предприятием и корпорацией, 2002.