німецький економіст і статистик. Один із засновників історичної школи в політекономії. Основна робота "Політична економія сьогодення і майбутнього" (1848). У 1863 р. заснував "Щорічник з питань політичної економії і статистики". Гильдебранд різко і систематично критикував класичну школу й агресивно впроваджував історичний метод. Періодизація історії господарського розвитку, дана Гильдебрандом, розрізняла три фази: природне господарство середніх століть (під яким розумілося натуральне господарство), грошове господарство і кредитне господарство. Виділяючи в особливу фазу кредитне господарство, Гильдебранд відрізняв його від грошового, під яким він розумів капіталістичне виробництво з часів А.Смита.