закон, запропонований швейцарським економістом Л.Вальрасом, відповідно до якого вартість необхідних економікою товарів дорівнює вартості продаваних товарів, як наслідок того, що для кожної особи доход дорівнює його витратам, включаючи його позики і заощадження.