російський економіст і статистик, фахівець в області грошового обігу, фінансів і кредиту. У теорії грошей Кауфман був послідовником економістів Т.Туку, Дж.Фуллартона й А.Вагнера. Разом з Н.Х.Бунге Кауфман відстоював металеву теорію грошей, що відповідала інтересам росіянці й іноземної буржуазії і поміщиків. Виступав проти номіналістичного напрямку теорії грошей. Кауфман - автор економічного обґрунтування грошової реформи 1895-1897 р. у Росії, що ознаменувала перехід до системи золотого монометаллизма. Кауфману належать праці: "Кредит, банки і грошовий обіг" (1873) (Теорія і практика банківської справи, т.1), "Срібний карбованець у Росії від його виникнення до кінця XІ в." (1910) і ін.