англ. Baumol-Tobіn model
модель попиту на гроші, відповідно до якої власники внесків визначають розміри необхідної їм суми готівки виходячи зі співвідношення збитків у виді неодержаного на цю суму банківського відсотка і вартості оцінки економії часу від більш рідких відвідувань банку.