французький соціолог, демограф і економіст. Фахівець із впливу демографічних процесів на суспільство й економіку. Основна праця : "Загальна теорія народонаселення" тт. 1-2 (1958). Сови запропонував використовувати кілька критеріїв визначення не тільки оптимальної чисельності населення, але й оптимальних параметрів відтворення населення, тобто демографічного оптимуму. Він виділяє наступні варіанти демографічного оптимуму в залежності від критерію: загальний (обеспечивающий максимум среднедушевого доходу і життєвого рівня всього населення), економічний (, щовиявляється на основі граничної продуктивності праці і чисельності активного населення) і оптимум сили (чисельність людських ресурсів). Сови особливо виділив необхідність формування динамічного, а не статичного оптимуму, оптимального темпу росту і вікової структури населення. На його думку, оптимальна така вікова структура населення, при якій обсяг матеріальних благ, вироблених працездатним населенням, значно перевищує обсяг їхнього споживання віковими групами моложе 15 і старше 65 років. Цей висновок дає основу для розрахунку обсягу демографічних інвестицій, тобто витрат, що повинне нести суспільство по забезпеченню умов життя людей при різних темпах росту населення і національного доходу.