ЛАВЕЛЕ (LAVELEYE) Эмиль Луи Віктор де (1822-1892)

бельгійський економіст і соціолог. Заперечував об'єктивний характер економічних законів, виступав проти класичної політичної економії і марксизму. Вважаючи , що політична економія "є справу законодавства" і що закони , що вона вивчає, - це юридичні закони, Лавеле центральне місце відводив політичному ладові , виступав за активне втручання держави в економічне життя, але був рішучим супротивником соціалістичної ідеї всебічного регулювання господарства. Ідеал громадського життя Лавеле бачив у союзі "вільних самоврядних" громад, у широкій децентралізації, що доходить до федералізму. Він не визнавав теорію трудової вартості К.Маркса, а розділяв точку зору австрійської школи, вважаючи , що вартість товарів визначається корисністю і рідкістю, а ціна попитом та пропозицією. Заслуговують на увагу конкретно-історичні дослідження Лавеле в області сільського господарства. Лавеле належать праці: "Первісна власність" (1875), "Сучасний соціалізм" (1822), "Підстави політичної економії" (1895). Бельгійська королівська академія заснувала премію Лавеле, що присуджується кожні 6 років міжнародним журі економістові або юристові.