У світовій практиці використовуються наступні різновиди цін на будівельну продукцію:1) тверда, незмінна до кінця будівництва, установлена на торгах;2) договірна ціна, введена в ході індивідуальних переговорів замовника (інвестора) з обраним їм підрядчиком.В основному мається 5 варіантів договірних цін:1) підраховані прямі витрати як мінімальна ціна, величина прибутку у відсотках плюс резерв засобів на непередбачені витрати;2) ціна, визначена на основі кошторису, плюс резерв на непередбачені витрати, плюс гарантована сума прибутку;3) гарантована максимальна ціна на випадок можливої перевитрати і компенсації перевитрати;4) планова ціна з частковою відповідальністю замовника і генпідрядника за перевитрату і частковий розподіл економії;5) ціна, заснована на трудомісткості виконання робіт за договором і при стабільній договірній вартості одного "трудодня", що залежить тільки від тривалості будівництва.Основу діяльності будівельних організацій в умовах ринкової економіки складають фінансування й окупність витрат, тому у вітчизняній практиці використовуються такі економічні категорії, як самофінансування виробничої діяльності і самооплатність витрат.У Російській Федерації допускається встановлення цін: а) незмінних на весь період будівництва (тверда ціна), і б) цін, що допускають у майбутньому визначені перевитрати коштів (приблизна ціна). Приблизна ціна може уточнюватися в ту або іншу сторону . Замовник вправі (якщо це передбачено договором підряду) відшкодувати підрядчикові допущені їм перевитрати.Ціна може бути встановлена без попереднього узгодження, якщо підрядчик продає готову будівельну продукцію.Ринкова ціна формується відповідно до світової практики з обліком : кон'юнктури на ринку праці; кон'юнктури цін на будівельні матеріали, вироби, конструкції й устаткування, а також проектно-кошторисну документацію; необхідності рішення питань розвитку виробничої і соціальної бази підрядної організації; одержання прибутку (доходу ), достатнього для внесення податків у бюджетну систему і забезпечення виробничого, науково-технічного і соціального розвитку.Вільна (договірна) ціна на спорудження об'єктів розраховується виходячи з базисного рівня кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт (у державних кошторисних цінах, уведених з 01.01.1995 р.) і додаткових витрат підрядних організацій, викликаних упровадженням ринкових відносин.Кошторисна вартість будівництва приймається за базисну величину і є підставою для складання вільної (договірної ) ціни. Понад базисну ціну враховуються додаткові витрати, викликані формуванням ринкового середовища і підвищенням норми планових накопичень. Додаткові витрати підрядних організацій, понад базисну вартість будівельно-монтажних робіт, включаються у вільні ціни на будівельну продукцію по розрахунках, погодженим із замовником.
Джерело: Артемова Л.В. Инвестиции и инновации. Словарь-справочник от А до Я, 1998.