РОБОТА В НІЧНИЙ ЧАС

нічним вважається час з 10 годин вечора до 6 годин ранку (ч. 4 ст.48 Кзот). При роботі в нічний час установлена тривалість роботи (зміни) скорочується на 1 годину . Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачене скорочення робочого часу. При цьому нічній вважається зміна, у якій більш половини її тривалості приходиться на нічний час. Тривалість нічної роботи може зрівнюватися з денний у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва , зокрема в безперервних виробництвах , а також на змінних роботах при 6-денному робочому тижні з 1 вихідним днем (ч. 2 ст.48 Кзот). Не скорочується тривалість роботи в нічний час і тоді, коли працівник прийнятий спеціально для виконання роботи тільки в нічний час. До роботи в нічний час не допускаються: а) вагітні жінки і жінки, що мають дітей у віці до 3 років; б) працівники моложе 18 років; в) інші категорії працівників відповідно до законів і іншими нормативними правовими актами. Інваліди можуть залучатися до роботи в нічний час тільки з їхньої згоди і за умови, якщо така робота не заборонена їм медичними рекомендаціями (ч. 3 ст.48 Кзот). Оскільки закон не зв'язує вимога про заборону нічної праці для зазначених вище категорій працівників обов'язково з роботою протягом усієї зміни, можна зробити висновок , що ці працівники не повинні залучатися до роботи в нічний час і в тих випадках, коли на нічний годинник приходиться тільки частина зміни. Робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, установлюваному колективним договором (положенням про оплату праці) організації, але не нижче, чим передбачено законодавством (ст.90 Кзот).