передбачені законодавством підстави , при яких із працівника утримується частина заробітної плати. Розрізняються утримання з заробітної плати за розпорядженням адміністрації й утримання з заробітної плати по виконавчих документах, у бюджет і в позабюджетні фонди, а також по вироку суду. За розпорядженням адміністрації такі утримання можуть вироблятися для погашення заборгованості працівника організації, з яким був укладений трудовий договір (контракт). Стаття 124 Кзот передбачає три підстави для утримання з заробітної плати за розпорядженням адміністрації. Правова підстава - для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок рахункових помилок; для погашення невитраченого і вчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переклад в іншу місцевість, на господарські нестатки, якщо працівник не заперечує підстави і розмір утримання. У цих випадках адміністрація вправі зробити розпорядження про утримання не пізніше 1 місяця з дня закінчення терміну, установленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня неправильно обчисленої виплати. При пропуску місячного терміну для такого утримання воно може бути зроблене в судовому порядку. Друга підстава - при звільненні працівника до закінчення робочого року, у рахунок якого він одержав щорічну оплачувану відпустку. Утримання за невідпрацьовані дні відпустки не виробляється , якщо працівник звільняється по підставах , зазначеним у п.3 (заклик або надходження на військову службу), п.5 (переклад працівника з його згоди в іншу організацію або перехід на виборну посаду) і п.6 (відмовлення від перекладу на роботу в іншу місцевість разом з організацією, а також відмовлення від продовження роботи в зв'язку зі зміною істотних умов праці) ст.29 Кзот і п.1 (ліквідація організації, скорочення чисельності або штату працівників), п.2 (обнаружившееся невідповідність працівника займаної посади або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи) і п.5 (тривала непрацездатність працівника) ст.33 Кзот, при напрямку на навчання або відході на пенсію. Утримання не виробляється й у тих випадках, коли адміністрація внаслідок недостатності сум, що приєднуються при розрахунку з працівником, не змогла його зробити. Подальше утримання не допускається. Третя підстава для утримання - відшкодування збитку, заподіяного з вини працівника організації, у розмірі, що не перевищує його середнього місячного заробітку (див. Порядок відшкодування збитку роботодавцеві). Заробітна плата, зайво виплачена працівникові адміністрацією (у тому числі при неправильному застосуванні закону), не може бути з його стягнена, за винятком випадків рахункової помилки. Закон ставить за обов'язок адміністрації робити утримання з заробітної плати прибуткового податку в бюджет держави, а також страхового внеску в Пенсійний фонд, штрафів, що накладаються адміністративними органами і решени