Грошово-кредитна політика

Являє собою одну з найважливіших підсистем економічної політики держави. Це сукупність заходів в області грошового обігу і кредиту, спрямованих на регулювання економічного росту , стримування інфляції, забезпечення зайнятості і вирівнювання платіжного балансу. Д.к.п. здійснюється центральними банками в тісному контакті з Міністерством фінансів разом з іншими органами держави. В умовах високорозвиненої ринкової економіки в основі Д.к.п. лежить принцип "компенсаційного регулювання". Принцип компенсаційного регулювання включає сполучення двох комплексів заходів:- політики грошово-кредитної рестрикції (обмеження кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок, гальмування темпів росту грошової маси в звертанні ;- політики грошово-кредитної експансії (стимулювання кредитних операцій через зниження норми відсотка і збільшення грошової маси в звертанні . Політика грошово-кредитної рестрикції (політика "дорогих грошей") застосовується в умовах циклічного пожвавлення господарської кон'юнктури. Політика грошово-кредитної експансії (політика "дешевих грошей") застосовується в кризовій фазі циклу, в умовах падіння виробництва і збільшення безробіття. Вона полягає в стимулюванні кредитних операцій банків, уведенні більш пільгових умов кредитування з метою господарського пожвавлення.Основними методами Д.к.п. є : зміна ставки облікового відсотка; операції на відкритому ринку; зміна норм обов'язкових резервів банків; а також спеціальні методи по регулюванню окремих видів кредиту.

Джерело: Артемова Л.В. Инвестиции и инновации. Словарь-справочник от А до Я, 1998.