1. За договором про іпотеку може бути закладене нерухоме майно, зазначене в пункті 1 статті 130 Цивільного кодексу Російської Федерації, права на яке зареєстровані в порядку, установленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі:1) земельні ділянки , за винятком земельних ділянок , зазначених у статті 63 дійсного Федерального закону;2) підприємства, а також будинку , спорудження й інше нерухоме майно, використовуване в підприємницькій діяльності;3) житлові будинки, квартири і частини житлових будинків і квартир, що складаються з однієї або декількох ізольованих кімнат;4) дачі, садові будинки, гаражі й інші будівлі споживчого призначення;5) повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання і космічні об'єкти.Будинку , у тому числі житлові будинки й інші будівлі , і спорудження , безпосередньо зв'язані з землею, можуть бути предметом іпотеки за умови дотримання правил статті 69 дійсного Федерального закону.2. Правила сьогодення Федерального закону застосовуються до застави незавершеного будівництвом нерухомого майна, возводимого на земельній ділянці відповідно до вимог законодавства Російської Федерації, у тому числі будинків і споруджень за умови дотримання правил статті 69 дійсного Федерального закону.3. Якщо інше не передбачено договором, річ, що є предметом іпотеки, вважається закладеної разом із принадлежностями (стаття 135 Цивільного кодексу Російської Федерації) як єдине ціле.4. Частина майна, роздягнув якого в натурі неможливий без зміни його призначення (неподільна річ), не може бути самостійним предметом іпотеки.5. Правила про іпотеку нерухомого майна відповідно застосовуються до застави прав орендаря за договором про оренду такого майна (право оренди), оскільки інше не установлено федеральним законом і не суперечить істоті орендних відносин.
Джерело: Федеральный закон от 16 июля 1998 г. N 102-ФЗ "Об ипотеке (залоге недвижимости)" (с изменениями от 9 ноября 2001 г., 11 февраля, 24 декабря 2002 г.)