ШУМПЕТЕР (SCHUMPETER) Йозеф Алоиз (1883-1950)

австрійський економіст. Теоретична спадщина Шумпетера можна розділити на три напрямки : перше - методологія й історія економічного аналізу. Цьому напрямкові присвячена фундаментальна праця "Історія економічного аналізу" (1954). Другий напрямок - теорія економічної динаміки - відбито в роботі "Економічні цикли" (1939). Третій напрямок - концепція суспільного розвитку - у відомій роботі "Капіталізм, соціалізм і демократія" (1942). На відміну від класиків, Маркса і маржиналистов Шумпетер ставить у центр своєї теоретичної системи фігуру підприємця - економічного суб'єкта, функції якого відрізняються від ролі як капіталіста, так і робітника. Завдяки такому інститутові, як кредит, він мобілізує фактори виробництва і, одержавши них у розпорядження, здійснює інноваційну діяльність - реалізує досягнення технічного прогресу, знаходить нові потреби, ринки збуту, форми організації праці і т.д.. У результаті за виявлену ініціативу підприємець винагороджується прибутком, а народне господарство в цілому одержує поштовх до розвитку. Концепція підприємця як ключової фігури капіталізму лежить в основі запропонованих Шумпетером трактувань капіталу, прибутку , відсотка і грошей.