Підстави виникнення іпотеки і її регулювання

1. За договором про заставу нерухомого майна (договорові про іпотеку) одна сторона - заставоутримувач, що є кредитором по зобов'язанню , забезпеченому іпотекою, має право одержати задоволення своїх грошових вимог до боржника по цьому зобов'язанню з вартості закладеного нерухомого майна іншої сторони - заставника переважно перед іншими кредиторами заставника, за вилученнями, установленими федеральним законом.Заставником може бути сам боржник по зобов'язанню , забезпеченому іпотекою, або особа , що не бере участь у цьому зобов'язанні (третя особа ).Майно, на яке встановлена іпотека, залишається в заставника в його володінні і користуванні .2. До застави нерухомого майна, що виникає на підставі федерального закону при настанні зазначених у ньому обставин (далі - іпотека в силу закону), відповідно застосовуються правила про заставу , що виникає в силу договору про іпотеку, якщо федеральним законом не встановлене інше.3. Загальні правила про заставу , що утримуються в Цивільному кодексі Російської Федерації, застосовуються до відносин за договором про іпотеку у випадках, коли зазначеним Кодексом або сьогоденням Федеральним законом не встановлені інші правила.4. Застава земельних ділянок , підприємств, будинків , споруджень , квартир і іншого нерухомого майна може виникати лише остільки, оскільки їхній оборот допускається федеральними законами.

Джерело: Федеральный закон от 16 июля 1998 г. N 102-ФЗ "Об ипотеке (залоге недвижимости)" (с изменениями от 9 ноября 2001 г., 11 февраля, 24 декабря 2002 г.)