вирахування суми, що підлягає стягненню при заподіянні збитку організації. Розмір збитку визначається по фактичних утратах на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за винятком зносу по встановлених нормах. При розкраданні, нестачі, навмисному знищенні або навмисному псуванні матеріальних цінностей розмір збитку визначається за цінами, що діє в даній місцевості на день заподіяння збитку (ст.1213 Кзот). В особливому порядку визначається розмір збитку, заподіяного розкраданням або нестачею продукції і товарів в організаціях суспільного харчування (на виробництві й у буфетах) і в комісійній торгівлі. Цей збиток обчислюється за цінами, установленим для продажу (реалізації) відповідної продукції і товарів (ч. 3 ст.1213 Кзот). При визначенні розміру збитку, заподіяного псуванням сировини, варто виходити з фактичної його собівартості, а не з вартості тієї продукції, що передбачалося виготовити. У противному випадку з працівника стягувалися б неодержані доходи , що по законодавству про матеріальну відповідальність не можна включати в суму заподіяного збитку. Розмір збитку визначається з урахуванням установлених норм утрат. Під нормами втрат розуміються насамперед втрати в межах заздалегідь установлених норм природного збитку , що визначається як зменшення первісної ваги й обсягу цінностей (у тому числі сировини, напівфабрикатів, товарів) у процесі реалізації, збереження і транспортування, що є результатом їх природних (фізико-хімічних) властивостей. Чинне законодавство не допускає покладання на працівника матеріальної відповідальності за нестачу цінностей у межах передбачених норм утрат. При встановленні розмірів підлягаючому відшкодуванню збитку повинні враховуватися не тільки заподіяні збитки, але і та конкретна обстановка, при якій відбулися збитки, а також матеріальне становище працівника. Конкретною обстановкою є обставини, що перешкоджають працівникові виконати належним образом покладені на нього обов'язку , зокрема відсутність нормальних умов збереження, неналежна організація праці і т.п. Під конкретною обстановкою, що повинна враховуватися при встановленні розмірів підлягаючому відшкодуванню збитку, розуміється також: відсутність у винного достатнього досвіду в роботі; ненадання допомоги з боку адміністрації; перевантаженість працівника; занедбаність бухгалтерського обліку, повлекшие порушення нормальних умов роботи матеріально відповідальних осіб ; відсутність у члена бригади реальної можливості контролювати діяльність основних її членів. Наявність великого числа утриманців, тривала втрата працездатності й інших виняткових обставин, що характеризують скрутний матеріальний стан працівника, також підлягають облікові при визначенні розміру підлягаючому відшкодуванню збитку. Пункт 4 ст.1213 Кзот передбачає, що розмір збитку, що відшкодовується, заподіяного з вини декількох працівників, визначається для кожного з