теорія, що виникла в XІ в., по якій джерелом утворення страхового фонду є витрати виробництва . Сформульовано й обґрунтована німецьким вченим Адольфом Вагнером (1835-1917). Страховий фонд повинний , як і амортизаційний , створюватися шляхом поступового переходу вартості засобів виробництва на готовий продукт. Т.а.с.ф. підтверджує закономірність зношування будь-якого майна.