ДМИТРІЄВ Володимир Карпович (1868-1913)

російський економіст. Основною роботою Дмитрієва є "Економічні нариси в трьох частинах": "Теорія цінності Д.Рикардо (досвід точного аналізу)" (1898), "Теорія конкуренції О.Курно (великого "забутого економіста")" (1902), "Теорія граничної корисності" (1902). У цій роботі Дмитрієв почав спробу об'єднати теорію витрат виробництва Д.Рикардо з теорією граничної корисності, убачаючи можливість об'єднання в тім , що ціна визначається одночасно умовами виробництва й умовами споживання. Дмитрієв виразив витрати виробництва через фізичні величини, тобто через елементи, що не залежать від ціни. Він одержав рівняння, що задає залежність "заробітна плата - прибуток", що встановлює, що рівень прибутку змінюється в зворотному відношенні до заробітної плати. Заробітна плата визначається кількістю праці, витраченого на виробництво предметів споживання, що здобуваються робітником на зарплату. Математична інтерпретація теорії ціни виробництва дозволила Дмитрієву зробити наступний висновок : основні положення цієї теорії виконуються тільки при відсутності економії на масштабах виробництва й в умовах зробленої конкуренції. Завдяки останньої , ціни встановлюються на рівні постійних витрат виробництва . Теорія цін Дмитрієва послужила відправним пунктом для економіста кембріджської школи П.Сраффы. Нарешті, Дмитрієв перший у світі запропонував конкретну розрахункову математичну схему визначення повних витрат праці на виробництво різних видів товарів по всьому народногосподарському комплексі . Згодом ця математична схема була використана як вихідний пункт при створенні системи "витрати - випуск" В.В.Леонтьева.