АКТИ ПРО ПРАЦЮ НОРМАТИВНІ ЛОКАЛЬНІ

Нормативні правові акти, прийняті керівником компанії, фірми за участю працівників або їхніх представників. Локальні нормативні акти про працю регулюють трудові відносини в трудовому колективі і поширюються на працівників даної компанії, фірми, організації. Вони приймаються керівником у межах його компетенції, носять підзаконний характер і не можуть погіршувати положення працівників у порівнянні з чинним законодавством. Разом з тим, можливе встановлення в локальних нормативних актах додаткових трудових і соціально-побутових пільг для працівників за рахунок власних коштів організації (ст.5 Кзот).Локальні нормативні акти про працю виконують особливу роль у системі правового регулювання трудових відносин. Насамперед вони реалізують розпорядження нормативних актів більшої юридичної чинності. Наприклад, ст.851 Кзот передбачає, що розміри доплат за виконання робіт в умовах праці, що відхиляються від нормальних, і умови їхньої виплати встановлюються організаціями самостійно і фіксуються в колективних договорах (положеннях про оплату праці). Установивши відповідні норми, колективний договір реалізує розпорядження законодавства. Поряд з реалізацією законодавчих розпоряджень локальні нормативні акти про працю виконують функцію деталізації, конкретизації положень закону стосовно до умов конкретної організації. Так, Правилами внутрішнього трудового розпорядку можуть бути передбачені інші заохочення на додаток до переліку, закріпленому ст.131 Кзот. Акти, прийняті в організації, можуть також заповнювати прогалини в праві і здійснювати правове регулювання при відсутності відповідних актів, прийнятих державними органами або соціальними партнерами на рівні галузі, території і т.п. Локальні нормативні акти про працю поширюють своя дія на всіх працівників даної організації або на окремі категорії працівників, наприклад у випадку встановлення додаткових відпусток жінкам, що виховують дітей. Вони можу прийматися на певний строк або без указівки терміну дії. Порядок прийняття локального акта про працю залежить від його виду . Колективний договір розробляється в процесі колективних переговорів і затверджується загальними зборами (конференцією) працівників (див. Колективний договір). Угоди по охороні праці полягають між адміністрацією і відповідним виборним профспілковим органом (ст.148 Кзот). Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцією) працівників організації по представленню адміністрації. Більшість інших локальних нормативних актів про працю приймається за узгодженням із профспілками. Так, за узгодженням з відповідним виборним профспілковим органом розробляються графіки змінності, графіки відпусток, положення про оплату праці, преміюванні , виплаті винагород за підсумками річної роботи. Узгоджується з профспілкою і перелік посад працівників з ненормованим робітником удень. Виключення складають лише накази керівника, рішення п