Варіант теорії граничної корисності, запропонований італійським ученим Вильфредо Парето (1848-1923) і англійцем Джоном Хиксом (1904-1989). Його вихідними посилками є прагнення споживача до найвищої корисності, вибір споживачем необхідних благ на основі своєї суб'єктивної шкали переваг. Графік споживчих переваг включає різні набори благ при різних рівнях добробуту.
Джерело: Бункина М.К., Семенов А.М., Семенов А.М. Макроэкономика, 2003.