Оцінка товарних запасів

Вартісна оцінка товарних залишків по одному з застосовуваних методів.Відповідно до пункту 58 Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності в Російській Федерації, визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, що списуються у виробництво , дозволяється робити одним з наступних методів оцінки запасів:* по собівартості одиниці запасів;* по середній собівартості;* по собівартості перших за часом придбань (ФИФО);* по собівартості останніх за часом придбань (ЛИФО).По собівартості кожної одиниці можуть оцінюватися матеріально-виробничі запаси, використовувані організацією в особливому порядку (дорогоцінні метали, дорогоцінні камені і т.п.), або запаси, що не можуть звичайним образом заміняти один одного.Середня собівартість визначається по кожнім виді (групі) запасів як частка від розподілу загальної собівартості виду (групи) запасів на їхню кількість, що відповідно складаються із собівартості і кількості по залишку на початок місяця і по запасах, що надійшли, у цьому місяці.Оцінка запасів методом ФИФО заснована на допущенні, що матеріальні ресурси використовуються протягом місяця й іншого періоду в послідовності їхнього придбання (надходження), тобто ресурси, першими поступающие у виробництво (у торгівлі - у продаж), повинні бути оцінені по собівартості перших за часом придбань з урахуванням собівартості запасів, що числяться на початок місяця. При застосуванні цього методу оцінка матеріальних ресурсів, що знаходяться в запасі (на складі) на кінець місяця, виробляється по фактичній собівартості останніх за часом придбань, а в собівартості реалізації продукції (робіт, послуг) враховується собівартість ранніх за часом придбань.Оцінка запасів методом ЛИФО заснована на допущенні, що ресурси, першими поступающие у виробництво (продаж), повинні бути оцінені по собівартості останніх у послідовності придбання. При застосуванні цього методу оцінка матеріальних ресурсів, що знаходяться в запасі (на складі) на кінець місяця, виробляється по фактичній собівартості ранніх за часом придбання, а в собівартості реалізації продукції (робіт, послуг) враховується собівартість пізніх за часом придбання.

Джерело: Макальская М.Л., Денисов А.Ю. Самоучитель по бухгалтерскому учету, 2003.