Монетаризм

Лідером сучасного монетаризма вважається лауреат Нобелівської премії Милтон Фридмен (род. у 1912 р.), що очолював Чикагську економічну школу. У класичній політичній економії монетаристскую концепцію розвивав Д. Рикардо. Ключовою метою монетаризма є забезпечення економічної стабільності шляхом оздоровлення грошово-кредитного звертання . Ідеї монетаризма лежать в основі політики шокової терапії, оказавшейся ефективної в ряді країн при переході до ринкової економіки. Монетаристи виступають за звільнення ринкових сил від пута нормативного регулювання, за створення умов, при яких людина може повною мірою реалізувати економічну волю. Істотну роль монетарна теорія, підходи Фридмена і Модильяни зіграли в розробці функції споживання. Серед прихильників або наближаються по поглядах до монетаризму варто назвати Ф. Найта, Дж. Вінера, Г. Саймонса, Г. Хемфри, Ф. Хайека.

Джерело: Бункина М.К., Семенов А.М., Семенов А.М. Макроэкономика, 2003.