Идея менеджмента через общение с коллективом (MBWA -management by walking around), как прерогатива самых лучших компаний и успешных руководителей еще в 1982 году была изложена Томом Петерсом и Робертом Уотерманом в их книге «В поисках совершенства». Основная концепция MBWA заключается в том, что руководители не могут быть эффективными, если все своего времени проводят на своем рабочем месте. Для наилучшего результата они должны получать информацию из первых рук, общаясь непосредственно со своими работниками (членами команды), возможно, в достаточно неформальной обстановке. Кроме этого метод MBWA направлен на то, чтобы показать подчиненным заинтересованность руководства всеми делами и проблемами компании.
В восьмидесятые годы двадцатого столетия множество бизнесменов, директоров и менеджеров начали в полной мере применять данную идею на практике. Кроме этого они еще и подключили к этому так называемый менеджмент «с открытыми картами» ((open-book management) подразумевает, что вся финансовая информация по проектированию, планированию и производству открыта для всех сотрудников фирмы, а также для поставщиков и дистрибьюторов), вследствие чего работа стала более открытой и интерактивной.
Только через десятилетия, когда компании, которые Петерс и Уотерман представили как примеры, стали терять позиции, стала падать популярность MBWA. Но в конце 90-х - начале 2000-х идея возродилась с новой силой, но в другом виде, когда ряд компаний перенял очень непринужденную атмосферу интернет-компаний (так называемых доткомов). В основном в таких компаниях подчиненных очень сложно было отличить от начальников, так как все ходили в джинсах и футболках.
В наше время менеджмент через общение с коллективом может окупиться в больших, особенно предпринимательских, компаниях, но этот подход необходимо применять правильно и с правильными целями.
Внутри крупных корпораций, которые изучали Петерс и Уотерман, они обнаружили небольшие группы работников, воодушевленных общими целями и питающих успех всей остальной компании. При этом в центре этих групп были менеджеры, которые общались и взаимодействовали со своими сотрудниками, отвечали на их вопросы и сами что-то от них узнавали.
Так склалося, що в процесі найму більше прийнято звертати увагу на вміння і сильні сторони кандидата. Професійні досягнення і досвід — це чудово, але рекрутер не може знати апріорі, якою людиною є кандидат перед ним. Нижче спробуємо з’ясувати, які риси кандидата мають насторожити рекрутера.
Токсичні люди становлять більшу проблему, ніж здається на перший погляд. Вони можуть перетворити улюблену роботу на справжнісіньке пекло. Звичайно, якщо працюють поруч з нами. В цій статті пропонуємо поміркувати над життєвими уроками, які можна отримати від спілкування з токсичними колегами.
Окрім того, як і що ми говоримо, важливу роль у спілкуванні відіграють міміка, рухи руками, постановка тіла. Але, на жаль, ми часто забуваємо про це, та й особливого значення не надаємо. А даремно. Від того, як ми поводимося на співбесіді, переговорах, ділових зустрічах, може залежати наша кар'єра.
Від попередніх поколінь зумери відрізняються передусім посиленим прагненням до життєвого балансу, гнучкості й свободи у виборі роботи. Та чи варто сприймати на ринку праці їхню амбітність як недолік? Давайте поміркуємо над цим питанням, а ще спробуємо розвінчати міфи про їхній підхід до роботи і життя.
Часті блекаути й аварійні відключення електроенергії висувають нові стандарти до енергонезалежності. Причому як власного житла, так і бізнесу. Дізнайтеся, як компаніям і співробітникам потурбуватися про безперебійну роботу під час блекаутів.