Отпуск #109441

Доброго дня! По-перше, законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник може втратити право на відпустки, не використані за минулі роки. По-друге, немає також заборони надавати у майбутньому щорічну відпустку, невикористану в поточному році. Це означає, що відпустки, не використані у минулих роках, не «пропадають». Тому, якщо через певні причини працівник не скористався своїм правом на щорічні відпустки у кількох попередніх роках (два, три чи більше років), він має право використати всі дні цих відпусток. При цьому у працівника залишається право на використання відпустки і за поточний робочий рік, оскільки чинне законодавство не мiстить заборони на використання працiвником щорiчної вiдпустки за поточний рік, якщо він не використав відпустки за попереднi роки. Зазвичай кадрові служби намагаються зберігати послідовність надання щорічних відпусток за роками. Наприклад, за наявності невикористаної відпустки за 2016 рік, спочатку рекомендують працівнику взяти її, а вже за її недостатності — використовувати дні відпустки за поточний робочий рік. Але це правило нормативно не закріплене, воно просто склалося на практиці, а, отже, не є обов’язковим для виконання. Усі невикористані відпустки мають бути внесені до графіка відпусток на поточний рік. Тобто, у зазначеному графіку щодо кожного працівника має бути інформація про належні йому відпустки як за поточний рік, так і за минулі робочі роки. За наявності заборгованості по відпустках за минулі роки графік дасть змогу спланувати надання належних працівникам відпусток, насамперед, з урахуванням безперебійної роботи підприємства, інтересів та можливостей працівників та роботодавця. Якщо на підприємстві за якихось причин не затверджено графік відпусток, або якщо відпустки, не отримані за минулі роки, не включені до нього, це не означає, що працівник не має права їх взяти: невикористані відпустки можуть надаватися за заявою працівника, що буде підставою для видання наказу про відпустку. Оформляти надання відпустки за минулі роки треба таким же чином, як і поточні відпустки: 1) працівник (якщо є така необхідність) пише заяву про надання відпустки за відповідний період; 2) керівник підприємства видає наказ про її надання; 3) бухгалтерія, згідно з наказом керівника, нараховує та виплачує працівнику відпускні й зарплату за відпрацьований до відпустки час не пізніше як за три дні до її початку. Оскільки щорічну відпустку надають за робочий, а не календарний рік, то в наказі про надання відпустки слід вказати, за які робочі роки і якої тривалості вона надається. У разі надання відпусток за минулі робочі роки частинами, потрібно пам’ятати про правила поділу: основна безперервна частина щорічної відпустки за кожний робочий рік має становити не менше 14 календарних днів (ч. 1 ст. 12 Закону № 504).