Ответ юриста (30 Май 2024) :
Доброго дня! Держпраці надало роз"яснення, що державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України,Законом України «Про відпустки»від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Надання всім працівникам щорічної оплачуваної відпустки є реалізацією їх права на відпочинок, яке закріплене статтею 45 Конституції України.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.
Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
При цьому повідомляємо, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Водночас є категорії працівників, які мають право отримати щорічні відпустки у зручний для них час. Так, щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї.
Роботодавцю рекомендується вести облік працівників, які мають право на використання відпустки у зручний для них час, щоб на початковому етапі складання графіка відпусток з’ясувати побажання щодо використання відпустки та з урахуванням цього скласти графік. Зміну термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведено за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.
Згідно з пунктом 4 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженим постановою КМУ від 14 квітня 1997 року № 346 (далі — Порядок), перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону № 504.
Відповідно до частини другої статті 80 КЗпП та частини другої статті 11 Закону № 504 щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена, зокрема, у разі настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 Закону № 504 (частина четверта статті 80 КЗпП та частина четверта статті 11 Закону № 504).
У разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
Отже, роботодавець зобов’язаний за заявою жінки надати їй щорічну відпустку безпосередньо перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості її роботи протягом поточного робочого року. Якщо жінка вирішила приєднати невикористану частину щорічної відпустки після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, керівник зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання їй щорічної відпустки. У такому разі наказ (розпорядження) про надання жінці відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути видано після закінчення невикористаної частини щорічної відпустки.
Як розрахувати відпускні
Щоб розрахувати суму, яку працівник отримає під час відпустки, слід визначити його середньоденну зарплату в розрахунковому періоді. Мова йде про останні 12 місяців перед місяцем, коли робітник іде у відпустку. Якщо людина бере відпустку в березні 2024 року, то розрахунковим періодом для визначення розміру відпускних є середньоденна зарплата з березня 2023 року по лютий 2024 року.
Якщо людина пропрацювала менше року, то для розрахунку беруться тільки повні місяці роботи. Як повний зараховується той місяць, у якому працівник вийшов на роботу. Наприклад, якщо перший робочий день припав на 10 вересня 2023 року, то до розрахунку включаються всі дні того вересня. Якщо ж відпустка починається 10 березня 2024 року, то цей місяць уже не входить до розрахунку.
Декретна відпустка та виплати
Відповідно до ст. 179 Кодексу законів про працю, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами триває 126 днів (70 днів – до народження немовляти та 56 – після). Однак у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів декретну відпустку можуть продовжити з 56-ти до 70 днів.
Жінки-"чорнобильці" мають право на 180 днів декретної відпустки (90 днів – до пологів та 90 – після). З 2023 року за бажанням жінки частину відпустки, яка передбачена до пологів, можуть перенести на період після пологів.
Декретні виплати нараховуються жінкам, які отримали листок непрацездатності в медзакладі, у якому вони перебувають на обліку. Зазвичай такий листок видають на 30-му тижні вагітності. Винятком є жінки, що належать до першої-третьої груп "чорнобильців" і можуть піти в декретну відпустку з 27 тижня вагітності.
Крім того, за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Декретні – це обов’язкова виплата, яку отримує кожна жінка під час надання спеціального лікарняного "Вагітність і пологи".
Отримати виплати можуть і працевлаштовані, і безробітні жінки. Працевлаштована жінка отримає допомогу в розмірі 100% середньої зарплати з Пенсійного фонду за весь період декретної відпустки. Для цього роботодавець повинен подати до Пенсійного фонду відповідну заяву-розрахунок.
Мінімальна сума декретних виплат на місяць не може бути нижчою, ніж мінімальна заробітна плата (із січня 2024 року – 7,1 тис грн), максимальна – не більше "розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску". Ця сума дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (наразі 106,5 тис грн).
Для жінок, які не працюють, виплати становлять 25% від місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи (із січня 2024 року – 2 920 грн).
Як розрахувати декретні виплати
Декретні виплати розраховуються за такою ж формулою, як лікарняні: середньоденний дохід потрібно помножити на кількість днів у декреті.
До заробітної плати належать усі виплати, за які підприємство сплачує ЄСВ. Сюди входять премії, доплати і звичайна зарплата. Отже, формула для розрахунку декретних виплат така: дохід за 12 місяців ділиться на 365 (366) днів та множиться на кількість днів декретної відпустки.