Прием на работу #111783

Доброго дня! 1. Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, крім випадків, передбачених у ст. 33 КЗпП України та в інших нормах, передбачених законодавством. Переведення на роботу, як постійну, так і тимчасову, повинні оформлятися наказом роботодавця або уповноваженого ним органу. У наказі про тимчасове переведення має бути зазначений строк цього переведення. 2. вчитель вищої категорії - це"спеціаліст вищої категорії" присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років. У педагога мають бути документи, що підтверджують його освітній рівень, професійну діяльність (трудова книжка), сертифікати про підвищення кваліфікації. Але якщо ці документи зберігаються в особовій справі працівника, атестаційна комісія працює при закладі освіти, жодних документів подавати не потрібно. Закон України «Про повну загальну середню освіту» визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання (частина сьома статті 49). СХЕМА ТАРИФНИХ РОЗРЯДІВ посад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів учителі всіх спеціальностей тарифні розряди: вищої категорії 14 першої категорії 13 другої категорії 12 без категорії 10-11 3. Згідно із частинами 5, 6 статті 59 Закону України “Про освіту” загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що оплачується за бюджетні кошти, визначається законодавством. Порядки підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови й порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наразі це і є постанова № 800. Відповідно до частини 1 та 2 статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту” кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про освіту”. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника упродовж п’яти років, яка оплачується за кошти державного та місцевих бюджетів, має бути мінімум 150 годин, з яких не менше 10 % обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Зверніть увагу, що хоча нове Положення про атестацію і не набрало чинності, та варто враховувати визначений ним механізм підрахунку годин підвищення кваліфікації, а саме: загальна тривалість підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації (пункт 8 розділу І). На сьогодні жоден нормативно-правовий акт не встановлює обсяг (тривалість) щорічного підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти. Сам факт проходження підвищення кваліфікації будь-якої тривалості впродовж календарного року вже є виконанням обов’язку педагогічним працівником щорічного проходження підвищення кваліфікації.